Місце, де зупиняється час
Серце старого Києва. Тут, на перехресті вулиць Богдана Хмельницького, 30 та Миколи Лисенка, 10, стоїть величний будинок, який з роками отримав народну назву — Будинок Кличка. Однак його справжнє ім’я — Будинок Самонова — має глибоке коріння в історії міста. Розташований він у самому центрі, в оточенні справжніх скарбів Києва: Софійська площа, Пам’ятник Богданові Хмельницькому, Михайлівський Золотоверхий монастир, Золоті ворота, Пам’ятник княгині Ользі, Міні-скульптура «Київський фонтан», Пам’ятник котові Пантелеймону, Будинок Підгорського, Караїмська кенаса, Садиба Родзянка — усе це буквально за декілька хвилин ходи. І кожен з цих об’єктів немов обрамлює цю історичну споруду, як діаманти в оправі.
Витоки: будівля, що народилась із мрії
Історія цього будинку почалась ще наприкінці XIX століття. Величезною ділянкою, на якій він згодом виріс, володів київський архітектор Микола Самонов. Після його смерті садибу успадкував син, і вже на початку 1900-х тут почалося велике будівництво. Проєкт розробив талановитий інженер Микола Яскевич, і в 1901 році на світ з’явився будинок, який став зразком багатоквартирної прибуткової архітектури. Він був зведений з розмахом, продуманий до деталей, створений не просто як житло — а як витвір мистецтва.
Люди, які творили історію
Цей дім пам’ятає багато. Тут, у самому його серці, мешкав видатний історик і археолог Василь Данилевич — людина, що своєю працею закладала фундамент української історичної науки разом із академіком Михайлом Грушевським. Його кроки, можливо, досі шепоче каміння підлоги в одному з коридорів.
Але й це не межа. У XX столітті будинок став притулком для десятків мешканців — артистів, науковців, купців. Його кімнати чули сміх, музику, дискусії, народження ідеї, які змінювали місто.
Війна і полум’я
На жаль, історія не буває без темних сторінок. Друга світова війна не оминула цю кам’яну красу. У полум’ї пожеж частина будинку згоріла. Він стояв мовчазним свідком жахіть воєнного часу, зберігаючи віконницями спогади про те, як Київ змінювався до невпізнання. Але він вижив. Витримав. І дочекався нового життя.
Нове обличчя: Кличко та мільйон на відродження
У 2000-х будівля пережила другу молодість. За проєктом архітектора Юрія Мельничука та інженера Миколи Печенова було проведено велику реконструкцію. На це пішов один мільйон доларів. І фінансував усе не хто інший, як всесвітньо відомий боксер, чемпіон світу, а згодом мер Києва — Віталій Кличко. Він не просто вклав гроші — він поселився тут, на трьох верхніх поверхах та в мансарді. Відтоді будинок отримав свою народну назву — Будинок Кличка.
Цікаво, що 2001 року поруч відкривалось Посольство Німеччини, і навіть президент Кучма вказував канцлеру Шредеру на цей дім, мовляв, «ось тут живе Кличко, який зробив ім’я в Німеччині». На що Шредер з усмішкою відзначив: «Непогано заробляти кулаками».
Архітектурна симфонія
Зовні будинок — справжній шедевр. Г-подібна форма, сім поверхів, два входи, арковий проїзд у двір — усе спроектовано для зручності, але з особливою естетикою. Головний фасад — у стилі неоренесанс. Кожне вікно тут — не просто отвір у стіні, а частина архітектурного ритму: напівциркульні, прямокутні, з вишуканими лиштвами. Барельєфи, каріатиди, коринфські пілястри — усе нагадує про дух класичної архітектури, який, однак, чудово вписався у київську душу.
Наріжжя виділяється особливо — з балконами, оздобленими витонченими ажурними ґратами. Надбудова з вежами, банями й шпилями додає будинку казковості, майже театральності.
Сьогоднішній день: історія в обличчі сучасності
Зараз Будинок Самонова — це житлово-офісний простір із бутиками, ресторанами та атмосферою столичної елегантності. Тут живуть і працюють сучасні кияни, а внизу, за столиками кафе, можна побачити туристів, що вдивляються в каріатид і намагаються відчути подих історії.
І їм це вдається. Бо ця будівля — не просто цегла й бетон. Це частинка душі Києва. Тут і старовинна елегантність, і біль війни, і спортивна слава, і нове життя мегаполісу.
Історія, що триває
Будинок Самонова — це не просто будівля. Це розповідь про час, про людей, про відродження. І ця історія ще пишеться. Щодня, щогодини. У серці Києва, де між старими фасадами й новими подіями тече нескінченна ріка життя.
Хочете відчути справжній Київ? Почніть з цього куточка. Він вам усе розповість — без слів.
