Караїмська кенаса: Історія храму, побудованого на серці Києва
На межі століть, коли Київ розвивався як величне місто з надзвичайним архітектурним стилем, брати Соломон і Мойсей Когени, представники караїмської громади, переїхали сюди з Євпаторії, вносячи частку своєї культури й традицій у буремне міське життя. Їхня історія не просто розповідає про бізнес та успіх, але й про великі справи, що залишили глибокий слід у вигляді дивовижної будівлі – Караїмської кенаси.
Від тютюнової крамнички до промислової імперії
Брати Когени почали свою підприємницьку діяльність із невеликої тютюнової крамниці у центрі Києва. У час, коли папіроси набували популярності серед молоді, їхній бізнес швидко зростав. Завдяки високій якості продукції, Когени завоювали репутацію і стали справжніми тютюновими магнатами. На фабриці працювало понад 250 людей, а щорічний прибуток досягав неймовірної суми – 650 тисяч карбованців. Однак успіх не зупинив їх від допомоги громаді: Соломон Коген жертвував кошти на освітні проєкти та інші благодійні справи.
Благородний дарунок караїмам: народження храму
Коли Соломон переніс інсульт, він вирішив, що настав час віддячити своїм людям за підтримку та подарувати громаді храм. Цей храм мав стати не лише місцем молитви, а й символом єдності та гордості караїмів у Києві. Проєкт замовили видатному київському архітектору Владиславу Городецькому, який за кілька років до цього працював над своїм шедевром – Будинком з химерами.
Мавританська архітектура в серці Києва
Городецький створив справжнє диво у мавритансько-арабському стилі, яке було неймовірним контрастом до класичної архітектури Києва. Кенаса, прикрашена вишуканими арабесками і глибоким різьбленням, стала витвором мистецтва, а її монументальний портал та сфера купола додавали величності споруді. Інновації, як-от цемент, електричне освітлення та парове опалення, робили цей храм унікальним у своєму роді.
Трансформації кенаси у ХХ столітті
Проте час не пощадив храм. Після встановлення радянської влади кенасу зачинили, а сама будівля кілька разів змінювала призначення: від установи політосвіти до кінотеатру «Зоря» та, нарешті, Будинку Актора, яким вона є й досі. Усі ці зміни впливали на її архітектурний вигляд, і з часом був втрачений оригінальний купол, а також унікальні написи арабською.
Суспільні дискусії та питання реставрації
Час від часу в суспільстві виникають дискусії про повернення кенаси караїмам, але, на жаль, громада у Києві тепер налічує менш ніж 100 осіб. Проблеми технічного стану будівлі теж залишаються актуальними: плани щодо реставрації постійно обговорюють, але ще жодного разу не було доведено до кінця.
Околиці кенаси: історичний центр Києва
Караїмська кенаса розташована у самому серці Києва, оточена важливими пам’ятками. Прямо навпроти стоїть Садиба Родзянка, а поруч — Будинок Підгорського, Золоті ворота, будинок Сіроткіна. Недалеко від кенаси можна побачити величний Оперний театр, Софійський собор і Софійську площу. Цей куточок міста відображає унікальну архітектурну мозаїку, яка залишає неповторне враження у кожного, хто тут побував.
Караїмська кенаса – не просто історична будівля, а справжній символ мультикультурного Києва, нагадування про людей, які своєю працею та добротою залишили незабутній слід у житті міста.
