Європейська площа у Києві – це місце, що розташувалося у самому серці столиці. Вона поєднує собою вулиці Хрещатик, Грушевського, Трьохсвятительську та Володимирський узвіз. Поблизу неї знаходяться історичні об’єкти нашого міста, а також визначні пам’ятки та місця. Серед них: Майдан Незалежності, Володимирська гірка та Поштова площа.
Історія створення площі
Ознайомившись з історією Європейської площі, можна знайти для себе багато цікавих фактів. Наприклад, площа понад сім разів змінювала свою назву, залежно від того, яку роль вона виконувала у житті міста.
Відомо, що до XVII століття вона називалася «Євсейковою долиною». Тоді вона була лише частиною дороги, що поєднувала Верхнє місто з Нижнім. Пізніше міська влада почала проводити тут розкішні кінні ярмарки. Кияни відвідували їх, щоб придбати для себе коня чи помилуватися породистими жеребцями. У зв’язку з цим колись недоглянута територія перетворилася на площу, отримавши назву «Кінна».
Все змінилося на початку 1800-х років, коли Київ став центром контрактових ярмарків. До столиці почало з’їжджатися дедалі більше гостей та артистів. Спочатку вистави проводилися в тимчасових приміщеннях, але цього було недостатньо. У місті виникла потреба у створенні першого стаціонарного театру, за проєкт якого взявся Андрій Меленський. Для втілення своєї ідеї в життя архітектор обрав саме «Кінну площу». Таким чином, на місці сучасного «Українського дому» виріс Перший Міський театр. Його поява змінила як вид площі, так і її назву. У 1806 році вона стала іменуватися «Театральною». У наступні роки площа продовжувала змінювати назву. 1869 року вона стала «Царською» – на честь того, що неподалік встановили пам’ятник Олександру Другому. Радянська влада не зраділа такому імені, і 1919 року перейменувала це місце на «Площу Третього Інтернаціоналу».
Згодом будівля театру прийшла в аварійний стан, через що міська влада знесла його в 1851 році. На його місці збудували готель «Європейський», який відповідав найвищим вимогам і вважався елітним. Цікаво, що коли Києву ще не були знайомі такі поняття, як каналізація та водопровід, готель вже був ними обладнаний. Крім цього, там функціонували телефон та електрика. У 1853 році на Володимирській гірці облаштували парк, що надало готелю ще більшого престижу. Щоб наголосити на статусі цього місця, площу перейменували на «Європейську». Незважаючи на те, що готель був досить важливим елементом міста, у 1970-х роках його знесли, щоб звести Музей Леніна, який зараз відомий нам як «Український дім». До цього дня в ньому проходять різноманітні конференції та виставки.
1882 року на площі звели Будинок Купецьких зборів, де проводили культурні заходи: літературні та музичні вечори. Іноді влаштовували бали-маскаради та благодійні лотереї. Пізніше в ньому почали організовувати концерти камерної музики. У 1919 році, після розпаду Купецьких зборів, будівля перетворилася на Пролетарський будинок мистецтв. Потім його перетворили на Будинок політичної освіти, трохи пізніше – на клуб «Більшовик». У 1930-х роках будівля стала Палацом піонерів. Через 4 роки у ньому знову заграла музика, коли Київська філармонія повернулася з Харкова, де провела довгих 7 років.
1941 року діяльність філармонії припинилася. Будівлю було захоплено німцями, які організували тут офіцерський клуб. Цікаво, що цей будинок був одним із небагатьох, що вцілів після руйнування Хрещатика. Філармонія запрацювала вже 1944 року, після чого вона вже не припиняла своєї діяльності. У 1980-х роках у будівлі сталося кілька аварій, які завдали значної шкоди. Нотну бібліотеку, що розміщувалася в підвалі, було знищено, а разом з нею – і всі старовинні ноти. Після цих подій у філармонії проводилося кілька реставрацій. До сьогодні вона функціонує вже під новою, більш звичною для нас назвою – «Національна філармонія України».
1927 року біля Європейської площі звели будинок Лялькового театру, архітектура якого відрізняється замковим стилем. Вона доповнена скульптурами казкових героїв та неймовірним годинником, що має музичний супровід. До цього дня у ньому проводять лялькові спектаклі для дітей.
У 1944 році столична влада змінила назву площі на честь Сталіна. Пізніше, 1961 року вона отримала назву «Площа Ленінського Комсомолу». Вже 1996 року, коли Україна здобула незалежність, їй повернули ім’я «Європейська площа».
Наш час
Сучасна Європейська площа постає перед нами у вигляді транспортної розв’язки, завдяки якій мешканці та гості столиці можуть легко відвідати всі куточки Києва. Побувавши в цьому місці, можна вирушити у велику пішу прогулянку до Дніпра, Подолу і навіть Труханового острова. А дорогою – заглянути до Арки дружби народів, звідки відкриваються найкращі краєвиди на лівий берег столиці.
