Народження музичного серця Києва
Наприкінці XIX століття Київ жив у періоді культурного та економічного підйому. Розвиток банківської справи, торгівлі та промисловості сприяв підтримці мистецтв. У 1881 році Рада Старійшин Київського Купецького зібрання отримала дозвіл на будівництво кам’яного клубу, який швидко став центром культурного життя міста.
Творець архітектурної гармонії
Архітектор Володимир Ніколаєв, відповідальний за проєкт та нагляд за будівництвом, у 1882 році завершив двоповерхову резиденцію Купецького зібрання. Завдяки його професійним знанням акустики та музичному дару, зал з колонами швидко став улюбленим місцем музикантів та слухачів. Вже кілька років потому Ніколаєв приєднався до правління Київського музичного товариства, яке проводило тут свої заходи.
Музичне товариство: епоха Виноградського
У період з 1888 по 1912 рік Музичне товариство очолював диригент оркестру симфонічної музики. Олександр Виноградський познайомив київську публіку з шедеврами світової класики, ставши організатором численних концертів та виступів.
Геній Миколи Лисенка
Микола Лисенко, видатний композитор і впливовий громадський лідер, залишив незабутній слід у філармонічній історії Києва. У 1903 році в колонному залі Купецького зібрання відзначали його ювілей, що стало видатним досягненням української музичної спадщини.
Музика в часи змін
Попри війну та громадянські потрясіння, музичне життя у Києві продовжувалося безупинно. Виступи відомих музикантів та гастролерів продовжувалися, а згодом будівля стала місцем розташування Державної філармонії України.
Трагічні випробування та відродження
Під час Другої світової війни активність філармонії була припинена, а архівні матеріали знищені. Проте, у 1944 році Київська філармонія відновила свою діяльність. Попри важкі аварії у 1980 роках, реставрація повернула будівлі її колишню велич.
Золотий вік філармонії
У 1996 році після реконструкції Колонний зал імені Лисенка був відкритий для загального відвідування. Водночас концертні заходи філармонії досягли нової хвилі розвитку, зібравши під своїм дахом видатних музикантів з глобальним визнанням. Вдосконалення акустичних властивостей залу та оновлення музичних інструментів завдяки культурному грантовому фінансуванню від японського уряду стали основою для нових творчих програм.
Сучасна Національна філармонія України
Сьогодні філармонія активно займається організацією міжнародних конкурсів і фестивалів, а також бере участь у загальнодержавних та міжнародних художніх проєктах. Концертний зал став символом відновлення українських національних культурних цінностей, продовжуючи писати нові глави в історії музики нашої країни.
