Володимирська гірка у Києві часто згадується як височина над правим берегом Дніпра, однак не всі знають, що це місце має велике значення для нашого міста. Згідно з переказами, у 988 році тут відбулося Хрещення Русі. У ті часи ця місцевість носила назву «Михайлівська гора», оскільки поряд розташований Михайлівський Золотоверхий монастир.
Майже тисячу років по тому, у 1830-1840-х роках, на горі облаштували парк площею 10,6 га. Він розташований на східному схилі пагорба і складається з трьох ярусів: нижнього – підніжжя гори від Подолу до Європейської площі; середнього – місце пам’ятника; і верхнього – вихід до Михайлівського собору.
Пізніше, у 1853 році, був встановлений пам’ятник Володимиру Великому — Хрестителю Русі, а парк отримав назву «Володимирська гірка». У 1898 році тут з’явилася одна з двох Кокорівських альтанок — другу можна знайти на Андріївському узвозі.
У 1900-х роках у парку створили «Голгофу» — художню панораму історичної сцени з розп’яттям Ісуса Христа на тлі Єрусалима. Вона знаходилась у спеціальному павільйоні, який зруйнували у 1920 році.
У 1905 році на схилі запустили фунікулер, відомий як Михайлівський електричний підйомник. Його завданням було переміщення людей з Нижнього міста – Подолу – на вершину гори.
З 1970 по 1980 роки територію парку використовували як місце для проведення різних квіткових виставок, а в 1994 році його площу розширили до 16,9 га. Цікаво, що тоді як більшість столичних парків були платними, вхід на Володимирську гірку був відкритий для всіх бажаючих. Володимирська гірка у Києві залишається такою і донині, завдяки чому це місце полюбилося як мешканцям, так і гостям Києва.
Оглядовий майданчик парку відкриває захоплюючі види на мальовничий Поділ, природу Труханового острова, Оболонь та спальні райони лівого берега. Вночі, під освітленням мільйонів вогнів, вони здаються ще більш чарівними. Парк прекрасний як влітку, так і взимку: тут приємно милуватися цвітінням магнолій, бузку, рожевого та білого каштана, вдихати аромат хвойних дерев і відпочивати душею.
