
Найстаріший пам’ятник Києва
У самому серці Києва, на мальовничій Володимирській гірці, височіє пам’ятник Володимиру Великому. Встановлений у 1853 році, він є найстарішим скульптурним пам’ятником столиці. Величний монумент, оточений зеленню, став улюбленим місцем для прогулянок киян та гостей міста. Він не просто прикрашає місто – він розповідає історію, яку кожен може відчути, вдивляючись у риси обличчя великого князя.
Володимир Великий – князь, що змінив хід історії
Володимир Великий, син київського князя Святослава Ігоровича, став великим князем Київським у 978 році. Його правління було сповнене величезних змін – він провів адміністративні реформи, які зміцнили владу на місцях, і запровадив християнство у Київській Русі в 988 році. Це стало поворотним моментом в історії, що допомогло зміцнити зв’язки з Візантією та іншими європейськими країнами. Володимир також побудував перший кам’яний храм у Києві – Десятинну Богородичну церкву, яка стала символом нової віри.
Від виноградників до пам’ятника
На початку XIX століття на місці нинішньої Володимирської гірки знаходилися виноградні плантації Михайлівського Золотоверхого монастиря. Однак, часті зсуви ґрунту змушували шукати рішення для укріплення цієї території. У 1840 році почалися укріплювальні роботи, і вже тоді з’явилася ідея увічнити пам’ять про Хрещення киян, побудувавши на цьому місці пам’ятник або каплицю.
Втілення грандіозної ідеї
У 1833 році київський генерал-губернатор звернувся до голови Імператорської Академії мистецтв з ідеєю звести монумент Володимиру. Цей виклик прийняв Василь Демут-Малиновський, скульптор українського походження. Його проєкт був амбітним і вражаючим, проте не одразу задовольнив імператора Миколу I. Лише після багатьох обговорень та змін проєкт затвердили, і роботу доручили архітектору Олександру Тону.
Створення та встановлення монумента
Проєкт Олександра Тона був затверджений у 1842 році, і вже у 1847 році бронзову статую Володимира відлили з міді, а постамент – із чавуну. Коли всі частини пам’ятника були готові, їх доставили до Києва. Встановлення пам’ятника було складним і захоплюючим процесом. Пам’ятник відкрили урочисто 10 жовтня 1853 року.
Суперечки та відкриття
Не всі одразу підтримали ідею встановлення пам’ятника. Особливо духовенство висловлювало свої сумніви. Митрополит Київський Філарет був проти встановлення “ідола” на честь Володимира. Однак, зрештою, вдалося досягти компромісу, і разом з пам’ятником Володимиру було вирішено будувати Володимирський собор.
Володимирська гірка – улюблене місце відпочинку
Наприкінці XIX століття Володимирська гірка перетворилася на міський парк, де кияни могли вільно гуляти та відпочивати. Цей парк став улюбленим місцем для театральних вистав та концертів. Іван Нечуй-Левицький навіть написав нарис, присвячений цій локації – «Вечір на Володимирській гірці».
Підсвічування та реставрація
У 1895 році меценат Семен Могильовцев вперше організував освітлення хреста за допомогою електрики. Це додало монументу ще більше величності. Підсвічування було відновлене після розвалу СРСР. Під час радянської епохи пам’ятник зазнавав атак – його намагалися зруйнувати, робили спроби демонтувати релігійні прикраси, але більшість з них залишилися неушкодженими. У 1988 році цей пам’ятник був увічнений на радянській ювілейній монеті до 1000-ліття Хрещення Русі.
Легенди та містичні історії
Існує багато легенд про цей пам’ятник. Одна з них розповідає, що під постаментом знаходяться старовинні поховання або церковні реліквії. Інша каже, що під постаментом є потужний підземний колодязь, який врятував пам’ятник від руйнування під час нацистської окупації Києва. Є також версія, що елементи декору пам’ятника мають масонську символіку, оскільки князь і архітектор були членами масонської ложі розенкрейцерів.
Пам’ятник у радянський та сучасний час
Монумент Володимиру Великому виявився одним із рідкісних пам’ятників, зведених до 1917 року, які вціліли в період радянської влади. У 1953-1954 роках пам’ятник був реставрований до 100-річного ювілею. Сьогодні він продовжує бути символом Києва, який приваблює туристів з усього світу.
Володимирська гірка – місце сили
Володимирська гірка в центрі Києва вважається місцем з потужною енергетикою, відомою ще з дохристиянських часів. Вважається, що саме тут розташовувався пантеон язичницьких богів, куди прадавні мешканці Києва навідувалися з найрізноманітнішими проханнями. Чимало містян вірять, що енергія цього місця цієї локації сприятливо діє на людей, підтримує процес відновлення сил та гарного емоційного стану.
Ці історії та факти роблять пам’ятник Володимиру Великому не лише архітектурною пам’яткою, але й живою історією Києва, наповненою легендами, подіями та незвичайними випадками.