Київський академічний театр ляльок

    Київський академічний театр ляльок

    Дивовижний світ ляльок

    Київський академічний театр ляльок — це магічне місце, де дітлахи та дорослі поринають у казкові світи завдяки талановитим акторам і майстерному ляльковому мистецтву. Кожна вистава тут — це нова захоплююча пригодницька подорож, яка дарує незабутні враження та емоції.

    Народження легенди

    Історія цього унікального театру розпочалася завдяки двом пристрасним ентузіастам — Олександру Соломарському та Ірині Дєєвій. Їхній шлях до створення Лялькового театру розпочався ще у Театрі юного глядача, де вони вирішили експериментувати з ляльковими виставами. Завдяки їхній невтомній праці, у 1927 році був відкритий Експериментальний театр ляльок. Зібравши навколо себе майстерних і творчих людей, Олександр Соломарський став його першим директором.

    Перші кроки

    Дебютна вистава театру, «Старовинний петрушка», пройшла у театральному приміщенні «Роте Фане», що згодом було перейменовано на «Зміна». У вистави був великий успіх, і попри пожежу 1941 року, яка знищила значну частину будинків на Хрещатику, трупа продовжувала радувати глядачів. До 1941 року вистави також відбувалися у приміщенні Київської філармонії.

    Час випробувань

    Ляльковий театр Києва здобув широке визнання на Всесоюзному ляльковому театральному фестивалі, що привело до великої популярності цього мистецтва. Проте німецько-радянська війна змусила театр тимчасово призупинити свою роботу.

    Відродження після війни

    Після закінчення бойових дій театр знайшов новий дім на Ярославовому Валу і зайняв колишню будівлю кенаси. Його новим керівником стала Марія Тобілевич-Кресан – дочка Івана Карпенка-Карого. Вона продовжила справу своїх батьків і залучила до театру талановитих митців, що додало новий імпульс до розвитку лялькового мистецтва.

    Золоті роки

    У 1950-ті роки театр переживав період розквіту, коли він переїхав до знаменитої будівлі Синагоги Бродського на вулиці Шота Руставелі. Важливий вклад у розвиток театру зробив Юрій Сікало, видатний заслужений артист України. Він заснував студію для навчання лялькових акторів, започаткував навчальні курси з лялькового мистецтва і змінив уявлення про ляльковий театр, переставши обмежувати його виключно дитячою аудиторією.

    Виклики та перемоги незалежної України

    Після проголошення Незалежності України Синагога Бродського повернулася до єврейської громади, і театр ляльок знову залишився без будівлі. Протягом довгих восьми років актори виступали у школах та орендували різні приміщення. Всупереч труднощам, театр продовжував дарувати радість глядачам і у 2002 році ляльковому театру було надано звання академічного.

    Новий початок

    У 2005 році театр відкрив нову будівлю, яка зовні дуже схожа на казковий замок із дитячих історій. Це приміщення стало домівкою для багатьох чудових вистав. У наші дні Київський академічний театр ляльок продовжує радувати глядачів своєю майстерністю та творчістю, переносячи їх у магічний світ казок і фантазій.

    Кожна вистава в цьому театрі — це справжнє свято для душі, яке залишає в серці світлий слід і бажання знову повернутися до цього казкового місця.

    Поділитись цією публікацією