Кам’яниця №38: Свідок епох і символ перемоги
У самому серці Києва, на Великій Житомирській вулиці, стоїть велична Кам’яниця №38 — будинок, що дихає історією. Його стіни бачили бурхливі події минулого, а тепер прикрашені сучасними муралами, які промовляють до всіх, хто проходить повз. Це місце, де переплелися архітектурна майстерність, мистецтво і пам’ять про непрості часи.
Із садиби до прибуткового будинку
Наприкінці XIX століття Київ активно розвивався, і на місці нинішньої кам’яниці тоді стояла невелика одноповерхова дерев’яна будівля з крамницею. У 1882 році ділянка належала Афіногену Сопоцинському, та її майбутнє змінилося, коли в 1899 році новим власником став селянин Дмитро Коляда. Проте найбільш помітні зміни відбулися завдяки архітектору Володимиру Ніколаєву — саме він розробив проєкт розкішного прибуткового будинку, що з’явився тут у 1900 році.
Будівля швидко стала символом достатку. Вона приваблювала своєю красою та здавалася оазою елегантності серед міського пейзажу. У ній розмістилися квартири, які здавали в оренду заможним киянам, а на першому поверсі відкрилися крамниці.
Архітектурна велич неоренесансу
Кам’яниця №38 — це справжній шедевр київського неоренесансу. Її симетричний фасад відразу привертає увагу. Бічні ризаліти увінчані трикутними фронтонами з вежами, що нагадують зрізані піраміди. Вони виконані у стилі французького ренесансу XVI століття — витонченість форм і розкішні деталі підкреслюють історичну спадщину.
Цегляний декор, гіпсові орнаменти, скульптурні голівки в круглих нішах — усе це робить будівлю надзвичайно виразною. Вікна, прикрашені замковими каменями, додають фасаду ще більше елегантності. Ажурні ґрати на балконах збереглися з часів побудови, надаючи будинку особливого шарму.
Буремні часи та нові реалії
Історія будинку зазнала драматичних поворотів. Після революційних подій 1917 року та приходу більшовиків, садибу націоналізували. Розкішний прибутковий будинок втратив свій статус символу заможності. Та попри це, Кам’яниця No 38 залишилася важливою частиною міської історії.
Навіть сьогодні її перший поверх залишається комерційним простором — тут розташовані крамниці, як і понад століття тому. Це своєрідний місток між минулим і сучасністю, де люди продовжують приходити за покупками, проходячи повз стіни, які зберігають відлуння минулих епох.
Мистецтво, що говорить: Мурали кам’яниці
Кам’яниця №38 стала не лише архітектурною перлиною, але й полотном для вуличного мистецтва. Два масштабні мурали прикрашають її стіни, додаючи будівлі ще більше сенсу та виразності.
«Старе Місто» — Подорож у часі
Перший мурал — це 3D-стінопис під назвою «Старе місто», створений командою «Spray Way». Він переносить глядачів у минуле Києва, зображуючи атмосферу старовинних вуличок, де відчувається дух минулих століть. Об’ємний ефект муралу додає глибини і створює враження, ніби можна зробити крок і опинитися в іншій епосі.
«Святий Юрій» — Символ боротьби і надії
Другий мурал, виконаний відомими художниками Олексієм Бордусовим (Аес) та Володимиром Манжосом (Waone) з арт-групи «Інтересні Казки», має глибокий символізм. Він зображує Святого Юрія, який перемагає змія — вічний образ боротьби добра зі злом.
Цей стінопис був створений під впливом подій, що сколихнули Україну під час анексії Криму та війни на Донбасі. Святий Юрій уособлює силу духу і стійкість народу, що бореться за свою свободу та незалежність. Художники вклали в нього власне бачення подій, зробивши мурал справжнім маніфестом єдності та надії.
Кам’яниця №38 — Місце, де живе історія
Кам’яниця №38 — це більше, ніж просто будинок. Вона — мовчазний свідок змін, що відбувалися в місті та країні. Від розкішного прибуткового будинку до символу боротьби та мистецького самовираження — її історія продовжує вражати.
Цей дім об’єднує минуле і сучасне, нагадуючи про незламність Києва та його мешканців. І кожен, хто зупиниться перед муралами чи помилується фасадом, відчує, як історія промовляє до нього крізь віки.
