Головпоштамт Києва: будівля, що зберігає пам’ять міста
У самому серці столиці, на розі Хрещатика та Майдану Незалежності, стоїть одна з найвідоміших будівель Києва — Головпоштамт. Для когось це просто місце, де можна надіслати лист або отримати посилку. Для інших — мовчазний свідок історії, який пережив зміни епох, руйнування, відродження та події, що назавжди увійшли до пам’яті міста. Збудований у 1950-х роках, він і сьогодні залишається важливою частиною київського простору та культурного ландшафту.
Ділянка з довгою історією
Ще у ХІХ столітті ця наріжна ділянка Хрещатика належала родині Ейсманів. Саме з цегли, яку виготовляли на їхній цегельні, зводили чимало знакових будівель Києва — від університету до урядових установ і костелів. Згодом тут з’явився триповерховий будинок із арковими вікнами, де працювали банк і крамниці. Це місце швидко стало одним із важливих центрів ділового життя міста.
Саме звідси починається історія пошти в центрі Києва. Поступово район перетворюється на осередок поштового та телефонного зв’язку, а з часом — на головну комунікаційну точку столиці.
Як народжувалася київська пошта
Київська поштова служба має давнє коріння. Окрема поштова контора в місті з’явилася ще у XVIII столітті, а згодом мережа відділень почала активно розширюватися. У середині ХІХ століття пошта вже працювала у різних частинах міста — на Печерську та Подолі. У 1849 році поштову контору розмістили на Хрещатику, у садибі Головинського. У дворі облаштували місце для диліжансів і карет, а будівля поступово перетворилася на центр зв’язку.
Саме тут наприкінці XIX століття відкрили першу державну телефонну станцію Києва. А ще — встановили один із перших міських таксофонів. З розвитком телефонії та поштових послуг приміщень ставало дедалі менше, і місто почало замислюватися про нову велику будівлю.
Нереалізовані проєкти і війна
На початку ХХ століття вирішили звести сучасний комплекс для поштово-телеграфної служби. Будівництво розпочали, але революційні події 1917 року його зупинили. Довгий час ділянка стояла пусткою, огороджена парканом.
У 1930-х роках, коли Київ знову став столицею, виникла ідея створити тут великий «Палац зв’язку». Будівлю навіть встигли частково звести, але під час Другої світової війни вона була знищена разом із навколишніми спорудами.
Відбудова після війни
Сучасний Головпоштамт з’явився вже у повоєнний період. Його будували у 1952–1958 роках за проєктом київських архітекторів Вадима Ладного, Бориса Приймака та Григорія Слуцького.
Будівля стала символом відновлення міста та нової епохи.
Сьогодні тут розташовані підрозділи «Укрпошти» та установи, пов’язані зі зв’язком. З 1999 року споруда має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.
Архітектура, яку неможливо не помітити
Головпоштамт — це велика цегляна будівля з сімома поверхами та напівповерхом, виконана у стриманій, але виразній стилістиці. Світла керамічна плитка фасаду, симетричні лінії, пілястри та портик головного входу створюють урочистий вигляд. У композиції відчувається поєднання класичних форм і мотивів українського бароко.
Будівля має Г-подібний план із довгими крилами, одне з яких плавно повторює лінію Хрещатика. Величний вхід з боку Майдану акцентує увагу на її статусі та значенні для міста.
Трагедія 1989 року
Історія Головпоштамту має і трагічні сторінки. 2 серпня 1989 року обвалилися колони центрального порталу. Унаслідок катастрофи загинули люди. Подія стала шоком для міста та викликала широкий резонанс.
Причинами називали ремонтні роботи та підземне будівництво метро поблизу. Після трагедії будівлю відновили, але пам’ять про ті події досі залишається частиною її історії.
Свідок революцій і змін
Головпоштамт не раз опинявся в центрі історичних подій. Під час Помаранчевої революції 2004 року на його стінах з’явилися графіті з іменами, гаслами та символами протесту. Деякі з них намагалися зберегти як пам’ять про ті дні.
У 2013–2014 роках під час Євромайдану біля будівлі працювала «Пошта Майдану» — скриньки, через які протестувальники передавали листи одне одному. Це місце знову стало точкою зустрічі людей і символом спілкування.
Сьогодні поруч із входом встановлено інформаційний стенд, що нагадує про події Революції Гідності.
Сучасні акценти та мистецтво
Останніми роками Головпоштамт отримав і нові мистецькі акценти. На фасаді з’явилася скульптура французького художника Джеймса Коломіни — фігура дитини, яка ніби вибирається зі стіни, щоб намалювати тризуб. Робота стала символом підтримки України та нагадуванням про силу культури й мистецтва навіть у складні часи.
Також періодично з’являються новини про можливий продаж будівлі, але поки вона залишається важливою частиною міського життя.
У самому центрі Києва
Головпоштамт розташований у місці, де перетинаються головні маршрути міста. Поруч — Хрещатик, Майдан Незалежності та Монумент Незалежності. За кілька хвилин пішки — Національний художній музей України, театр імені Івана Франка, Алея Героїв Небесної Сотні та Київський Пасаж.
Тут же можна знайти популярні міські локації: Музей медуз, міні-скульптури з серії «Шукай» — «Київський екіпаж», «Київська пектораль» та «Київська Перепічка». Усе це створює особливу атмосферу центру столиці, де кожен будинок має свою історію.
Більше ніж просто пошта
Головпоштамт — це не лише функціональна будівля. Це місце, де перетинаються історія, архітектура та життя міста. Тут відчувається ритм Києва різних епох: від старих диліжансів і перших телефонів до революційних подій і сучасних арт-об’єктів.
Сьогодні він продовжує працювати та залишатися точкою, повз яку щодня проходять тисячі людей. І навіть якщо ви просто поспішаєте Хрещатиком, варто зупинитися на мить і подивитися на цю будівлю уважніше. Вона зберігає в собі історії, що формували Київ — і досі формують його сьогодні.
