Олівець, який несе сенс
У самому серці Подолу з’явилася ще одна перлина проєкту «Шукай!» — мініскульптура «Сила слова». Це 51-ша робота Юлії Бевзенко, і водночас — найменша з усіх створених. Маленький сточений олівець став символом тих, хто творить українську культуру словом: письменників, журналістів, сценаристів, видавців і поетів. Його головна ідея — нагадати, що саме слово формує світ, впливає на людей і залишає слід у часі.
Місце, де слово живе
Скульптура розташована на фасаді легендарного видавництва «Смолоскип» на вулиці Межигірській, 21. Це місце має особливе значення для української культури. Заснований у 1967 році в еміграції у США Осипом Зінкевичем, «Смолоскип» став символом боротьби за свободу думки й осередком незалежної літератури. Саме тут зберігають спадщину репресованих українських авторів і відкривають нові голоси, що формують сучасну літературну сцену.
Поділ — творча мапа Києва
Поділ давно відомий як найатмосферніший район столиці, де кожен куточок має свою історію. І саме тут, поруч із новою «Силою слова», можна знайти інші впізнавані мініскульптури проєкту «Шукай!»: «Київське сухе варення», «Котлета по-київськи», «Київська гривня», «Київська склада́нка», «Київська кава», «Київська плінфа», «Обличчя Києва» та інші. Разом вони створюють справжню мистецьку карту міста, перетворюючи його в музей просто неба, де історія й сучасність переплітаються в бронзі.
Простір, де народжуються історії
Будинок видавництва «Смолоскип» не просто офіс чи книгарня — це місце, де постійно звучать голоси молодих і визнаних авторів. Тут проходять літературні дебюти, нагородження лавреатів найстарішого в незалежній Україні молодіжного конкурсу, обговорення книжкових новинок і лекції. Цей дім справді «дихає» словом, а нова скульптура лише підкреслює його значення як творчого центру столиці.
Меценати натхнення
Мініскульптура з’явилася завдяки підтримці Марії Придьми та школи творчого і професійного письма Litosvita. Саме ця ініціатива вже понад десять років допомагає людям писати — якісно, усвідомлено й натхненно. «Сточений» олівець став символом того, як через слово розкривається талант, а Київ запам’ятовує нові історії своїх авторів.
Магія дотику
Є прикмета: «Олівця торкнись — натхнення наберись». Кажуть, що доторкнувшись до бронзового олівця, можна отримати натхнення на власні тексти, вірші чи мрії. І, можливо, саме тут народиться наступний рядок, який колись стане символом нового часу — так само, як свого часу «Kyiv not Kiev» чи «Як тебе не любити, Києве мій».
