
Шкільна стіна, що ожила літом
Уявіть собі звичайну шкільну будівлю – сіру, непримітну, як сотні інших у великому місті. Але щось особливе змінило її у 2021 році. На стіні середньої школи No266 у Києві, за адресою вулиця Архітектора Вербицького, 14Г, з’явився яскравий, живий витвір мистецтва, який одразу привертає увагу. Це не просто малюнок – це справжній портал у тепле, барвисте літо, яке назавжди оселилося на фасаді школи.
Подих Австралії у київському дворі
Художник Олександр Гребенюк переніс частинку далекої Австралії у саме серце столиці України. Саме австралійська флора надихнула митця створити цей мурал. Головним героєм композиції став особливий сорт евкаліпту – з його незвичним, казковим цвітінням. Ця рослина росте виключно в Австралії, тому поява її зображення у шкільному просторі виглядає як справжня екзотика. Вона викликає цікавість, бажання дізнатися більше, мріяти й подорожувати навіть подумки.
12 днів літа – назавжди з дітьми
Назва муралу – «12 днів літа» – звучить, як назва захопливої історії або казки. І саме таким є задум художника: щоб кожна дитина, яка щодня проходить повз цей малюнок, могла на мить перенестися у теплу пору, згадати літні канікули, відчути спокій, тепло і гармонію. Кольори на муралі підібрані з ніжністю – вони м’яко поєднуються, створюючи відчуття затишку й натхнення. Цей стінопис не просто прикрашає будівлю – він формує настрій, надихає, стимулює уяву і дарує новий погляд на звичне шкільне середовище.
Мистецький маршрут поблизу
І якщо ви завітаєте до цього куточка Києва, то зупинятись на одному муралі не варто. Район навколо школи No266 несподівано перетворився на справжню галерею просто неба. Тут можна побачити вражаючі роботи: «Dance for Prosperity», «Instability», «Архангел Михаїл та Дракон», «Братерство», «Shelter», «Зараз» і «Любов керує світом». Кожен із них — це окрема історія, ідея, меседж. Разом вони створюють атмосферу міського мистецтва, що говорить мовою кольору, символів і почуттів.
Шкільна будівля як частина міської душі
Мурал «12 днів літа» — не лише про красу чи естетику. Це про турботу. Про те, як важливо дбати про простір, у якому ростуть і навчаються діти. Це нагадування про те, що школа – це не лише про знання, а й про емоції, натхнення, мрії. Коли стіни говорять мовою мистецтва, діти вчаться сприймати світ глибше, бачити у звичайному щось прекрасне та вчитися помічати деталі.