
Арт у ритмі міста
Серед панельних висоток Південної Борщагівки, де кожен будинок схожий на інший, є одна стіна, що ламає одноманітність і перетворює простір на справжню галерею просто неба. У 2016 році на фасаді будинку за адресою вулиця Жолудєва, 4б з’явився мурал «Скрипачка» — масштабна робота відомого українського стріт-артиста Саші Корбана.
Цей мурал одразу привертає увагу: тендітна дівчина зі скрипкою у руках ніби зависла в моменті, заглиблена в музику. Здається, що вона не просто зображена на стіні — вона звучить. І хоча місто навколо живе своїм ритмом, ця постать додає простору іншого виміру — мелодійного, зворушливого, глибшого.
«Скрипачка»: образ, що грає на емоціях
Художник Саша Корбан створив не просто зображення, а настрій. За його словами, головна ідея — передати звук через зображення, аби кожен, хто подивиться на дівчину зі скрипкою, відчув музику. І справді, мурал випромінює спокій і внутрішню гармонію, чим дуже контрастує із шумом міських маршруток, вітром між будинками і повсякденною метушнею спального району.
Мурал займає майже всю стіну 16-поверхівки. Такий масштаб вражає ще більше, коли ти стоїш поруч: ніби музика підноситься над дахами й лине кудись за горизонт.
Не плутати з «Дівчинкою зі скрипкою»
Цікаво, що мурал «Скрипачка» іноді помилково називають «Дівчинка зі скрипкою» — і це не дивно. Адже в арсеналі Олександра Корбана є ще один відомий мурал із дівчиною і музичним інструментом. Але ці дві роботи — різні, і кожна має свій настрій та історію. «Скрипачка» на Жолудєва — це самостійна художня композиція, витримана у тонкому балансі між реалізмом і метафоричністю.
Мистецтво серед багатоповерхівок
Скрипалька стала не лише візуальним акцентом району, а й однією з перших мистецьких ініціатив, що вивела стріт-арт за межі центру міста. Поки туристи фотографуються біля муралів на Подолі чи у центрі, мешканці Борщагівки щодня проходять повз свій власний витвір мистецтва.
І саме в цьому — особливість цієї роботи. Вона створена не для іноземних камер і не для афіш, а для тих, хто живе поряд. Вона вписалася в простір, оселилася серед вікон і балконів, і тепер щодня мовчки «грає» для своїх глядачів.