Міст, що об’єднав Київ: Історія першого суцільнозварного моста у світі
Міст Патона, або як його офіційно називають — Міст імені Євгена Оскаровича Патона, — це не просто звичайна споруда, що з’єднує береги Дніпра. Це символ наукового прогресу та інженерної думки, який вражає не лише своєю конструкцією, але й історією свого створення. Відкритий 5 листопада 1953 року, він став першим у світі суцільнозварним мостом і залишається найстарішим серед збережених київських мостів через Дніпро. Давайте ж заглибимося в історію цього унікального моста.
Революційна ідея Євгена Патона
На початку 20-го століття мости зазвичай будували, з’єднуючи металеві елементи за допомогою болтів і клепок. Це було довго, дорого та вимагало значних ресурсів. Але видатний український інженер Євген Патон не шукав легких шляхів. Його революційна ідея полягала у використанні електрозварювання для з’єднання частин моста. Зараз це здається цілком очевидним, але тоді це було справжнім проривом. Патон фактично створив великий суцільний шматок металу, який лежить на опорах, а не збирається з окремих деталей. Загалом під час будівництва наварили понад 10 кілометрів монтажних швів! Уявіть, що це означає — зварити півтора кілометра металу, який до того ж висить над водою та витримує величезне навантаження.
Втрачена мрія конструктора
На жаль, Євген Патон не встиг побачити результат своєї роботи. Він помер за три місяці до урочистого відкриття моста. Але його ім’я увічнено в назві цієї величної споруди, яка й досі служить Києву. Міст Патона став символом того, що людська думка і винахідливість можуть здолати будь-які перешкоди.
Від дерев’яних переправ до сталевого гіганта
Але до створення цього інженерного дива, на місці сучасного моста з 1706 року регулярно наводили різноманітні переправи та тимчасові дерев’яні мости. Історики припускають, що їх будували ще за часів Київської Русі. У 1914 році спорудили стратегічний дерев’яний міст, який проіснував до 1920 року, коли був знищений під час відступу польських військ. Проте вже через рік його відбудували. Початок будівництва постійного металевого моста в 1939 році перервала Друга світова війна. Німецькі окупаційні війська добудували міст на готових опорах, назвавши його на честь генерала-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Проте й цей міст не витримав випробувань війною і був підірваний німцями у 1943 році.
Трамвай на мосту: Забута історія
З 1954 по 2004 рік мостом Патона курсували трамваї, додаючи йому особливого шарму. Але, на жаль, для розширення проїжджої частини трамвайні колії довелося розібрати. І хоча сьогодні активно обговорюється можливість повернення трамвая на міст, поки що це лише плани. Уявіть, як було б зручно: трамвай без заторів везе сотні пасажирів через Дніпро!
Трагедія на мосту
Одна з найтемніших сторінок в історії моста сталася 25 квітня 1967 року, коли з нього в Дніпро впав пасажирський автобус. Радянська влада намагалася замовчувати цей випадок, і тому точна кількість жертв залишилася невідомою. Орієнтовно загинуло від 27 до 54 осіб. Після трагедії на мосту встановили металевий відбійник, адже до того безпеку пасажирів забезпечувала лише декоративна огорожа з мотивами квітів, овочів та фруктів.
Міст для прогулянок і насолоди краєвидами
Сьогодні міст Патона має пішохідну частину, якою можна неспішно прогулюватися, насолоджуючись панорамами Києва. Він дарує унікальну можливість побачити місто з висоти пташиного польоту. Особливо гарно міст видно з Ботанічного саду імені Гришка, біля підніжжя скульптури Батьківщина-Мати та біля Пам’ятника засновникам Києва.
Міст, що стоїть на перетині століть
Міст Патона — це не просто інженерна споруда. Це живий свідок змін, які відбувалися в Києві протягом десятиліть. Це міст, що пережив війни, перебудови і трагедії. Міст, який і досі стоїть на варті двох берегів Дніпра, об’єднуючи їх своїми сталевими обіймами. І, здається, що історія його ще далека від завершення.
