Початок театральної легенди: від Соловцова до Лесі Українки
Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки має історію, яка сягає глибоких коренів кінця ХІХ століття. Уявіть, Київ ще не знав метро, а Театральна площа була лише мрією архітекторів. Саме тоді, у 1891 році, талановитий режисер та актор Микола Соловцов заснував перший стаціонарний театр у Києві. Його вистави стали справжнім проривом у культурному житті міста, а сцена, що розташувалася у будівлі, відомій як «Дім Бергоньє», стала місцем, де народжувалася магія театру.
Театр імені Лесі Українки: новий етап у 1941 році
Через півстоліття театр отримав ім’я видатної української поетеси Лесі Українки, що символізувало нову еру його розвитку. П’єса «Камінний господар» у постановці Константина Хохлова стала театральним хітом, який визначив репертуарний вектор на десятиліття вперед. Відтоді різні покоління режисерів створювали свої інтерпретації цього шедевру, вкладаючи в нього сучасний контекст і нові сенси.
Велика сцена: місце для зірок театрального мистецтва
На сцені цього театру виступали кращі актори ХХ століття, чиї імена й досі звучать із захопленням: Михайло Романов, Юрій Лавров, Ада Роговцева, Лариса Кадочнікова… Їхні виступи ставали легендами, а фото з вистав – частиною історії. У театрі завжди панувала атмосфера, де майстерність передавалася з покоління у покоління, забезпечуючи високий рівень виступів.
Місце трьох сцен і необмежених можливостей
Сьогодні Театр імені Лесі Українки має три сцени: Основну, Нову та Сцену під дахом. Це дозволяє створювати унікальний репертуар для різних вікових і соціальних груп. Від класичних творів Шекспіра чи Шевченка до сучасних постановок за драмами Макдонаха чи Стівенса – кожен знайде тут щось для себе. Для найменших глядачів є казкові вистави, а для підлітків – експериментальні постановки, які захоплюють своїм нестандартним підходом.
Музей Давида Боровського: історія у деталях
Театр не тільки виставляє вистави, але й зберігає пам’ять про видатних митців. У його стінах знаходиться музейний простір, присвячений сценографу Давиду Боровському. Історія цього майстра надихає: юнак із повоєнних часів, що випадково потрапив до театрального цеху, став європейським сценографом найвищого класу.
Театр під час війни: сила мистецтва у боротьбі
24 лютого 2022 року стало випробуванням для всіх українців. Театр імені Лесі Українки одразу відреагував на виклики часу: його працівники стали волонтерами, допомагаючи військовим і постраждалим. Попри складнощі, вже у травні 2022 року театр відкрив свої двері для глядачів, доводячи, що мистецтво здатне підтримувати дух навіть у найтемніші часи.
Театр у серці Києва
Театр імені Лесі Українки розташований у самому центрі столиці, поруч із найвідомішими пам’ятками: Хрещатиком, Національним музеєм літератури України, Золотими воротами, Національним музеєм Тараса Шевченка та Національною оперою України. Ця місцевість – ідеальне місце для поціновувачів мистецтва та історії.
Життя після перемоги
Сьогодні театр продовжує свою роботу під керівництвом Кирила Кашлікова, створюючи нові прем’єри, які збирають аншлаги. Кожна вистава – це не просто розвага, а нагадування про те, що культура й мистецтво є фундаментом, який допомагає вистояти в найскладніші часи.
Відвідайте Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, щоб відчути магію, яка поєднує століття, історію та сучасність.
