Світло віри на березі Дніпра
У самому серці лівого берега Києва, на історичному Задніпров’ї, височіє унікальний Патріарший собор Воскресіння Христового. Це не просто храм, а справжня перлина сучасної сакральної архітектури, місце, де оживають мрії, зростає віра і об’єднуються душі. Його білосніжні стіни та купол, що підноситься до неба, неначе промовляють: тут живе світло, що символізує перемогу життя над смертю.
Архітектурний шедевр, створений вірою
Патріарший собор не схожий на жодну іншу церкву України. Його яскраво білий інтер’єр і унікальний купол, що тримається без опор, створюють відчуття простору і легкості. У кожній деталі храму захована ідея Воскресіння Христового — найвеличнішої події в історії християнства. Це не просто будівля, це місце, де кожен може відчути зв’язок з небом.
Як усе починалося: від ідеї до перших кроків
Все почалося у непростий час, коли Українська греко-католицька церква тільки виходила з підпілля. У 1991 році Блаженніший Мирослав Любачівський повернувся до України з місією відродити віру і відновити святині. Ідея звести головний собор УГКЦ стала викликом, адже все довелося починати з нуля. Освячення наріжного каменя відбулося у 2002 році, і тоді ж почали зводити перші стіни.
Кожна цеглина — символ єднання
Собор будували 12 років, але цей шлях не був простим. Керівництво церкви принципово відмовилося від великих пожертв олігархів чи державних структур, бо хотіло зберегти незалежність. Натомість кожен греко-католик міг долучитися до будівництва. Акції, благодійні концерти і навіть символічні “цеглинки”, які продавали по всьому світу, стали основою цього величного проєкту. Ці “цеглинки” не лише допомогли звести храм, а й об’єднали українців з різних куточків планети.
Від каменя до першого богослужіння
Справжнім святом для громади стало встановлення хрестів на куполах у 2004 році. Найбільший із них, розташований на центральному куполі, піднімали всією спільнотою, як символ благословення для всіх, хто долучився до будівництва. А вже у 2006 році в підвалі храму провели перше богослужіння, яке стало першим кроком до великого освячення.
Освячення, яке увійшло в історію
18 серпня 2013 року собор відкрив свої двері для десятків тисяч вірян. Ця подія стала справжнім тріумфом віри і наполегливості. У престол храму були вмуровані мощі святих, що додало собору особливого значення. Того дня небо над Києвом здавалося особливо світлим — як символ єднання українців навколо духовних цінностей.
Трагедія, що лише зміцнила віру
У ніч на 25 листопада 2023 року храм постраждав від атаки дронів-камікадзе. Але навіть це не змогло зламати дух громади. Собор залишився незламним символом надії, як і вся Україна. Люди знову об’єдналися, щоб підтримати святиню, показуючи: віра сильніша за будь-які випробування.
Серце духовного життя
Патріарший собор — це не просто храм, а справжній центр духовності, де щодня проводяться богослужіння. Його двері відкриті для всіх, хто шукає підтримки, віри чи просто спокою. Це місце, де кожен відчуває себе частиною чогось більшого.
Символ незламності і єдності
Патріарший собор Воскресіння Христового — це більше, ніж храм. Це історія про те, як віра здатна подолати будь-які труднощі. Це місце, де кожен знаходить світло навіть у найтемніші часи. І це нагадування, що разом ми здатні на великі справи, коли наше серце сповнене любові і надії.
