Площа Івана Франка в Києві – це невеликий куточок, розташований у самому центрі столиці. Він затишно розмістився в історичному районі Липки, між вулицями Городецького, Ольгинською та Станіславського. Незважаючи на те, що площа знаходиться зовсім поруч зі знаменитим Хрещатиком, це місце залишається таємницею для багатьох киян.
Площа приваблює не лише своєю красою, а й є затишним місцем для відпочинку. Відвідавши Будинок Городецького, Театр імені Франка та інші визначні місця, тут приємно відпочити на лавочці та насолоджуватися звуками старовинного фонтану Термена.
Історія створення площі
Колись на цьому місці розташовувалася «Садиба Мерінга», яка займала площу в 10,5 гектарів. Вона славилася своїм маєтком, прибутковими будинками, розкішним садом і купальнею, що було великою розкішшю того часу. Також на території садиби, поряд із садом, був невеликий ставок, який у народі називали «Козячим болотом». Власник маєтку, доктор Фрідріх Мерінг, взимку часто влаштовував тут ковзанку, на яку запрошував багатьох киян для вечірнього відпочинку.
Доктор Фрідріх Мерінг був професором і викладав у Київському Імператорському університеті святого Володимира. Сьогодні цей навчальний заклад відомий як Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Після смерті доктора у 1887 році його сини продали садибу місту. У 1890 році її територія почала активно забудовуватися: з’явилися нові вулиці та будівлі. Розкішний «Сад Мерінга» вирубали, а ставок засипали, вирівнявши місце. Пізніше, у 1898 році, тут облаштували Миколаївську площу. Її центральним елементом став один із семи величних фонтанів Термена. У ті часи він виконував важливу практичну функцію: кияни могли пити з нього воду безкоштовно. Але якщо їм потрібно було напоїти коня або набрати шість відер води, за це вони платили одну копійку.
У 1919 році площу перейменували на честь гладіатора Спартака. Через рік тут відкрився театр – майбутній Національний драматичний театр імені Івана Франка. У 1941 році площу змінили назву на «Площа Шлейфера», а в 1944 році – на «Площа Івана Франка».
У 1956 році на площі встановили пам’ятник українському письменнику Івану Франку. Згодом до нього приєдналися ще два: один на честь Миколи Яковченка, відомого актора, а другий – Гнату Юрі, актору та засновнику театру.
Наш час
Сучасна площа Івана Франка надає Києву дух минулого. Тут приємно зануритися в атмосферу початку XX століття, створену завдяки старовинним будинкам і фонтану Термена. Вони зберігають у собі всю історію та чарівність цього місця, щоб поділитися ними з кожним, хто хоч раз тут побуває.
Відвідавши площу Івана Франка, можна також завітати до Особняка Аршавського, Садиби Лібермана та Музею грошей.
