Історія народження
У самому серці Київської політехніки, в колишніх майстернях корпусу №6, з 1998 року працює унікальний музей — Державний політехнічний музей імені Бориса Патона. Його відкриття приурочили до столітнього ювілею КПІ, і відтоді він став місцем, де студенти, кияни та гості міста можуть зануритися у світ технічних відкриттів і винаходів. Створений за постановою уряду, він із самого початку мав амбітну місію — зберегти і показати велич української та світової науки.
Сім залів — тисячі історій
Політехнічний музей вражає масштабами. На площі у півтори тисячі квадратних метрів розмістилося сім залів із більш ніж десятьма тисячами експонатів. Кожен із них має свою історію та відображає розвиток людської думки: від електроніки та радіотехніки до машинобудування, авіації, космонавтики й енергетики. Особливе місце займають експозиції, присвячені історії Київського політехнічного інституту та здобуткам його випускників.
Раритети, що надихають
Часто найцінніші речі не блищать, а ховають у собі неймовірні історії. Тут можна побачити готовальню та логарифмічну лінійку студента КПІ Сергія Корольова, які супроводжували його на шляху до майбутніх космічних відкриттів. Поруч — макет турбореактивного двигуна від академіка Архипа Люльки. Справжні легенди — ламповий радіоприймач 1917 року, один із перших радянських телевізорів «КВН-49» та рідкісний кольоровий проєкційний телевізор, яких в Україні виготовили лише кілька одиниць. А ще тут можна побачити перших «прабатьків» сучасних комп’ютерів — електронну машину «Промінь» та персональний «Нейрон».
Авіація та космос на відстані витягнутої руки
Окрема гордість музею — відділ «Історія авіації та космонавтики», відкритий у відреставрованих авіамайстернях. Тут розповідають історію української авіації та вшановують Ігоря Сікорського. Але найбільше захоплення викликає спускний апарат космічного корабля серії «Восток» та тренажерний комплекс із пультом оператора і зоряним небом. Це місце, де кожен відвідувач відчуває себе причетним до космічної епохи.
Алея великих імен
Музей — це не лише експонати. Це й пам’ять про тих, хто зробив Україну країною винахідників. Біля будівлі встановлені пам’ятники Євгену Патону, Сергію Лебедєву, Михайлу Кравчуку та Сергію Корольову. На фасаді ви знайдете меморіальні дошки Ігорю Сікорському та Архипу Люльці. Це своєрідна алея слави українських науковців, яка нагадує кожному відвідувачу: великі відкриття завжди починаються зі сміливих ідей.
Простір науки й дискусій
Політехнічний музей не обмежується лише виставками. З 2001 року тут діє цикл «Видатні конструктори України». Це зустрічі, на яких збираються вчені, студенти, інженери й усі, хто цікавиться технікою. Лекції, дискусії, презентації, конкурси для школярів — усе це допомагає зберегти історичну пам’ять і надихає нові покоління. Крім того, музей видає книжкову серію «Славетні імена Київського політехнічного інституту».
Асоціація технічних музеїв
Ще один важливий проєкт музею — створення у 2002 році Асоціації працівників технічних музеїв. Сьогодні вона об’єднує понад п’ятдесят закладів по всій країні, допомагає у створенні нових експозицій і формує єдиний простір технічної спадщини України.
Сусіди музею
Відвідування музею можна поєднати з прогулянкою кампусом КПІ. Буквально поруч — головний корпус університету, Пам’ятник Конфуцію, Науково-технічна бібліотека імені Г. І. Денисенка, хімічний корпус, Палац культури КПІ та Площа Знань. Трохи далі — пам’ятник Менделєєву, парк КПІ та справжній музей під відкритим небом із технікою: літаком Ан-2, Як-42, гелікоптером Мі-2, паровозом П9, танком Т-34-85 та зенітною гарматою КС-19.
Місце, де минуле зустрічає майбутнє
Державний політехнічний музей КПІ — це не лише зібрання експонатів. Це простір, де минуле науки й техніки перетворюється на натхнення для майбутнього. Тут можна доторкнутися до історії, яка творилася в Україні, і відчути, як ідеї, народжені десятки років тому, впливають на наше сьогодення. Це місце, де оживає наука.
