Проблеми громадського транспорту: чому він постійно запізнюється
Кияни звикли до хаотичного графіка громадського транспорту. Автобуси, тролейбуси і трамваї постійно запізнюються, переповнюються або взагалі «зникають» з маршруту. Це пояснюється заторами, зростанням пасажиропотоку у пікові години, технічними проблемами та навіть недостатньою кількістю машин на маршрутах.
Роками Київпастранс виправдовувався: затори непередбачувані, тому коректно планувати графік неможливо. Але активісти ГО «Пасажири Києва» поставили справедливе питання: якщо пасажири можуть прогнозувати, як і коли транспорт затримується, чому це не можуть зробити транспортники, які мають доступ до всіх необхідних даних?
Що запропонували активісти: новий підхід до планування
Активісти вирішили розв’язати проблему за допомогою чіткої методики. Вона базувалася на аналізі реальних даних про час виконання рейсів та врахуванні типових затримок. Суть методики полягала в тому, щоб розклади транспорту відображали реальну ситуацію на дорогах, а не були просто теоретичними ідеальними сценаріями.
Методика включала кілька основних етапів:
Збір даних. Протягом 10-20 днів активісти збирали інформацію про реальний час виконання рейсів. Вони брали до уваги як робочі, так і вихідні дні, щоб врахувати різницю у завантаженості доріг у різні періоди.
Аналіз рейсів. Для кожного рейсу розраховували середній час у дорозі. При цьому виключалися аномалії — наприклад, затримки через ДТП, знеструмлення контактної мережі, повітряні тривоги або інші події, які порушують звичайний рух.
Дискретний аналіз. Добу поділяли на часові проміжки (наприклад, 10-60 хвилин) і аналізували всі рейси, що виконувалися у ці проміжки. Середній час для кожного інтервалу брався на основі найреалістичніших показників: з усіх рейсів відкидали 10-20% найдовших і працювали лише з тими, які залишилися.
Створення бази для нового графіка. Найдовший час із відібраних рейсів ставав основою для побудови нового розкладу. Це дозволяло врахувати типові затримки, які зустрічаються в певний час доби.
Впровадження методики: з чого починали
Активісти запропонували цю методику Київпастрансу і Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Спочатку ідею зустріли без ентузіазму, але після тривалих обговорень було вирішено провести експеримент на двох маршрутах: автобусному №109 і тролейбусному №8.
Для збору даних Київпастранс надав доступ до автоматизованої системи диспетчерського управління. У ній зберігалася інформація про час проходження транспорту через контрольні точки. Проте, якість цих даних виявилася досить низькою: близько половини контрольних точок не фіксувалися, а сама система працювала повільно і мала примітивний функціонал.
Результати аналізу та нові розклади
На основі зібраних даних активісти розрахували реальний час виконання рейсів і створили нові графіки. Наприклад, для тролейбусного маршруту №8 зменшили кількість рейсів із 60 до 56 на добу, адже більша кількість все одно не виконувалася.
Нові розклади почали діяти 19 червня 2024 року для автобуса №109 і 28 червня для тролейбуса №8. Уже за тиждень стало очевидно: 100% рейсів виконуються, окрім днів із надзвичайними обставинами (ДТП чи повітряні тривоги).
Виклики та удосконалення
Впровадження нових розкладів виявило низку проблем. Основною була низька якість моніторингової системи Київпастрансу. Також водії спочатку порушували графіки, намагаючись «наздогнати» час. Однак після кількох скарг і пояснень вони почали дотримуватися нового розкладу.
Ще однією складністю стало балансування між зручністю для пасажирів і необхідністю врахування нетипових ситуацій. Наприклад, додавання часу для буферного відстою на кінцевих зупинках допомогло б уникати затримок, але створювало б дискомфорт для транзитних пасажирів.
Що змінилося після експерименту
Нові графіки суттєво покращили стабільність руху на маршрутах. Пасажири помітили, що транспорт став ходити регулярніше, а очікування на зупинках зменшилося. Для Київпастрансу це також означало підвищення виконання рейсів і зменшення скарг.
У вересні-жовтні 2024 року активісти повторно аналізували маршрути. Автобус №109 працював без серйозних збоїв, а тролейбус №8 стабілізувався після перших двох тижнів.
Що далі?
Активісти продовжують впроваджувати свою методику. Наприкінці 2024 року вони розробили нові графіки для тролейбусів №4, 5, 7, 26. Але для масштабного впровадження потрібно модернізувати програмний комплекс Київпастрансу. На жаль, чиновники поки не готові до таких змін, посилаючись на плани створення єдиного диспетчерського центру. Однак, враховуючи, що цей проєкт уже кілька років не має прогресу, активісти продовжують працювати самостійно.
Висновок
Експеримент ГО «Пасажири Києва» довів, що навіть прості рішення можуть значно покращити ситуацію з громадським транспортом. Їхній підхід показує, що ефективне використання даних і креативний підхід здатні змінювати міські системи, навіть якщо чиновники не завжди готові підтримати інновації.
