На Київщині побудують завод з виробництва скла: новий крок до відновлення країни
Україна готується до будівництва першого заводу з виробництва листового скла за сучасною технологією флоат. Цей завод стане важливим для відновлення постраждалих регіонів, зокрема Київщини. Розташований у Березані, він зможе виробляти до 600 тонн скла на добу, а обсяг інвестицій складе близько 120 мільйонів доларів.
Інвестиційний холдинг EFI Group планує розпочати будівництво навесні 2025 року. Підготовка до проєкту тривала два роки, і компанія очікує почати роботи вже наприкінці 2024 року. Частину фінансування, а саме 100 мільйонів євро, нададуть європейські партнери через кредитно-експортне фінансування.
Важливість власного виробництва
Новий завод дозволить суттєво скоротити імпорт скла, що раніше становив значну частку ринку. До війни Україна імпортувала близько 75% скла, з яких значна частина надходила з Росії та Білорусі. У 2021 році ці обсяги досягли 340 тисяч тонн термополірованого скла на суму понад 4 мільярди гривень. Після початку воєнних дій поставки з цих країн припинилися, і країна почала закуповувати скло в Європі, Туреччині та Азербайджані. Попит на скло зменшився через уповільнення будівництва, але відновлення потребує значних обсягів матеріалів.
Проблеми і виклики ринку
В Україні працюють десятки склозаводів, але більшість спеціалізуються на виробництві склотари, яка не підходить для виготовлення сучасних вікон. Раніше єдиний виробник листового скла, завод «Пролетарій» у Лисичанську, припинив роботу через руйнування та фінансові труднощі у 2015 році.
Виробництво скла потребує значних енергетичних ресурсів, а частка витрат на газ сягає 50% собівартості. Це змушує заводи використовувати склобій, який дешевший, ніж кварцовий пісок. Хоча в Україні достатньо запасів цього піску, виготовлення скла з нього наразі економічно складне.
Перспективи для України
Будівництво нового заводу у Березані відкриває перспективу відновлення виробництва скла в Україні та зменшення залежності від імпорту. Це також сприятиме стабілізації цін завдяки зменшенню витрат на логістику. Хоча виклики залишаються, потенційні інвестори готові вкладати в цей проєкт, що дає надію на поступове відновлення галузі після завершення війни.
