МАФи в Києві: як змінюються правила гри та чого чекати бізнесу

    МАФи в Києві: як змінюються правила гри та чого чекати бізнесу

    Нові норми та уніфікований підхід

    У Києві розпочалася масштабна реформа у сфері тимчасових споруд: замість 10 тисяч МАФів планують залишити лише 2–2,5 тисячі. Йдеться не лише про звичні кіоски, а й про інші конструкції — вендингові автомати, зарядні станції, поштомати та термінали. Нові правила передбачають не лише зменшення кількості, а й запровадження уніфікованого дизайну, заборону на продаж алкоголю й тютюну, а також суворіші вимоги до розміщення — біля метро, фасадів і в зелених зонах таких конструкцій майже не буде.

    Замість хаосу — система та електронні торги

    Розміщення тимчасових споруд у Києві відтепер — через аукціони на платформі «Prozorro.Продажі». Власники МАФів більше не можуть просто домовитися з районом або зайняти місце, яке їм вигідне. Тепер усе — за прозорою процедурою. Аукціони проводить новостворене комунальне підприємство «Київ. Прозоро». 80% суми оренди йде до бюджету міста. За попередніми прогнозами, до 2026 року ці надходження можуть сягнути мільярда гривень.

    Як формуються нові локації для МАФів

    Локації визначає КП «Київ. Прозоро» за погодженням із Департаментом містобудування та архітектури. Передусім переглядають місця, де МАФи стояли раніше. Проте 90% цих точок не відповідають нормам — часто вони розміщені на інженерних мережах або в зонах, де тимчасові споруди взагалі заборонені. Як приклад — демонтаж незаконних МАФів біля Києво-Печерської лаври. Натомість для нової локації обрали більш безпечне місце нижче по вулиці.

    У процесі враховують безпечність, документи, інфраструктуру, а також потреби району. Наприклад, кіоск не можна розмістити ближче ніж за п’ять метрів до дороги. Кожна локація має паспорт прив’язки.

    Участь в аукціоні: як це працює

    Підприємець може подивитися перелік доступних локацій на сайті «Prozorro.Продажі» та подати заявку на участь. Також можна надіслати власну пропозицію локації — підприємців заохочують бути ініціативними.

    Щоб податися, потрібно сплатити реєстраційний внесок (10% від мінімальної зарплати) та гарантійний (дві місячні орендні плати, але не менше 4 тисяч гривень). Реєстраційний внесок не повертають, гарантійний — повертають усім, хто не виграв.

    Аукціон проходить у три раунди по три хвилини. Стартова ціна складає 1% балансової вартості лота, зазвичай це 10–12 тисяч гривень. Якщо аукціон не відбувся — призначають новий. У другому раунді ціна знижується вдвічі, у третьому — запускається «голландський» формат зі ще більшою знижкою.

    Як виглядає досвід підприємців

    Підприємці, які вже брали участь в аукціонах, загалом задоволені — кажуть, що процес прозорий і зрозумілий, а сам формат дає змогу чесно змагатися. Однак є нюанси. По-перше, учасників часто багато, і конкуренція висока. По-друге, деякі гравці спеціально зривають торги — подаються, але не підписують договори. Це затягує процес.

    Бізнес також відзначає, що локацій поки що небагато. Наприклад, у Печерському районі всього близько 20 точок для кіосків. Дехто вважає, що місць могло би бути більше — тоді конкуренція зменшилася б, і підприємцям було б легше працювати.

    Проблеми на старті: сезонність, зволікання та «зриви»

    Бізнес, який давно працює на ринку, звертає увагу на сезонність: якщо вчасно не запуститися — можна втратити весь прибуток за літній період. Проблема ще й у тому, що іноді підприємці виграють, але розривають договір уже після старту, зрозумівши, що оренда їм не по кишені. Це знову гальмує процес і створює прогалини на ринку.

    Крім того, є труднощі з підключенням електроенергії та розміщенням реклами — саме ці аспекти бізнес вважає найслабшими в новій системі.

    Вендинг як альтернатива

    У деяких локаціях замість кіосків пропонують встановлювати вендингові автомати. Це зручно, бо вони займають менше місця, не потребують персоналу й мають нижчу орендну ставку. Для підприємців із невеликим стартовим капіталом — це доступніший формат.

    Чи справді все прозоро?

    Участь в аукціонах регулюється законом «Про оренду державного й комунального майна». Платформа «Prozorro.Продажі» дозволяє стежити за торгами в реальному часі, хоча в умовах воєнного стану обмежено публікацію деякої інформації. Утім, за запитом договір можуть завантажити в систему.

    «Київ. Прозоро» підкреслює: усі гравці в рівних умовах, і навіть невеликі підприємці можуть перемагати в торгах. До того ж, підприємцям дозволено самостійно пропонувати нові місця — і понад 100 таких уже розглянуто.

    Підсумки

    Стара система з хаотичним розміщенням МАФів і тіньовими схемами оренди поступається місцем новим правилам: прозорим, чітким і орієнтованим на розвиток міста. Аукціони, уніфікований дизайн, заборона на підакцизні товари — усе це має зробити Київ більш зручним і привабливим як для містян, так і для підприємців. Так, не всі адаптувалися одразу. Але бізнес, що вже працює за новими умовами, бачить перспективу — і навіть прагне більшої кількості локацій.

    Поділитись цією публікацією