Нова реальність київського неба
З початку 2025 року характер повітряних загроз для Києва змінився: атаки стали більш інтенсивними та системними. Аналіз відкритих даних показує, що ворог зосереджує зусилля на ураженні об’єктів промислової та критичної інфраструктури.
У цьому матеріалі ми проаналізуємо, як ці фактори впливають на рівень небезпеки для різних районів столиці. Наша мета — пояснити, чому одні частини міста частіше потерпають від наслідків атак, спираючись на загальнодоступну інформацію та довгострокові спостереження.
Повітряний арсенал ворога
2025 року Росія атакує Київ трьома основними типами зброї:
- БпЛА «Shahed» – Ці дрони-камікадзе залишаються наймасовішим інструментом атак. Їхня основна мета – виснаження та перевантаження систем протиповітряної оборони, розкриття позицій ЗРК, а також ураження площинних цілей, таких як енергетичні об’єкти, великі складські комплекси та промислові зони. Через відносно низьку вартість та масовість застосування, “Шахеди” є головним інструментом повітряного терору, що тримає місто в постійній напрузі
- Крилаті ракети (Х-101, «Калібр», Іскандер-К) – Цей тип озброєння використовується для ураження заздалегідь розвіданих, важливих стаціонарних цілей. Їхня здатність летіти на низьких висотах, огинаючи рельєф місцевості, ускладнює їхнє виявлення. Однак, порівняно з балістикою, вони мають дозвукову швидкість, що дає ППО більше часу на реагування. Основними цілями для крилатих ракет у 2025 році залишалися об’єкти оборонно-промислового комплексу та критичної інфраструктури
- Балістичні ракети («Іскандер-М», «Кинджал», KN-23) – Це найбільш небезпечний компонент ворожого арсеналу. Мінімальний час підльоту (лічені хвилини) та надзвичайно висока швидкість роблять їх перехоплення вкрай складним завданням. Ці ракети застосовуються для ураження найбільш пріоритетних та захищених цілей, а також для прориву київської системи ППО під час комбінованих атак. У 2025 році було зафіксовано систематичне використання балістичних ракет північнокорейського виробництва KN-23, які, попри проблеми з надійністю, становлять серйозну загрозу через потужну бойову частину та складність перехоплення.
Ворог використовує багатоетапну тактику: перша хвиля дронів виснажує ППО, друга – крилаті ракети б’ють по конкретних цілях, а третя – балістичні ракети проривають оборону й завдають максимальних ушкоджень.
Індекс небезпеки районів Києва
Прості показники, такі як кількість повітряних тривог, не відображають реальний рівень небезпеки для мешканців того чи іншого району. Тривога оголошується для всього міста, проте ракети та дрони мають конкретні цілі, а їхні уламки падають у певних зонах. Щоб створити об’єктивну та комплексну оцінку, був розроблений “Індекс небезпеки районів Києва”. Це композитний показник, що враховує як прямі, так і опосередковані ризики, і дозволяє порівняти райони між собою за єдиною шкалою.
Компоненти індексу
Індекс розраховується як зважена сума трьох ключових компонентів, кожен з яких оцінюється за 10-бальною шкалою:
Інтенсивність ударів (Вага: 40%): Цей компонент є об’єктивним показником, що базується на кількості зафіксованих влучань та падінь уламків у межах району за перше півріччя 2025 року. Для його розрахунку використовуються офіційні зведення Київської міської військової адміністрації (КМВА), Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та верифіковані дані з відкритих джерел. Чим більше інцидентів зафіксовано в районі, тим вищий бал.
Концентрація стратегічних цілей (Вага: 40%): Це експертна оцінка наявності, кількості та значущості потенційних цілей для ворожих атак у районі. До таких цілей належать:
- Об’єкти оборонно-промислового комплексу (ОПК) та великі промислові підприємства, що можуть бути залучені до військових замовлень
- Об’єкти критичної енергетичної інфраструктури: теплоелектроцентралі (ТЕЦ), великі трансформаторні підстанції та розподільчі вузли.
- Ключові логістичні та транспортні вузли: аеропорти, великі залізничні станції та вузли, мости.
Райони з високою концентрацією таких об’єктів отримують вищий бал, оскільки вони є пріоритетними для ворога.
Людський фактор (Вага: 20%): Цей компонент відображає густоту населення району. Сам по собі цей фактор не притягує атаки, але він виступає критичним мультиплікатором трагічних наслідків. Падіння уламків ракети в малозаселеній промзоні та в щільно забудованому житловому масиві має абсолютно різні наслідки. Тому райони з найвищою густотою населення отримують вищий бал за цим критерієм, адже ризик масових жертв серед цивільного населення там значно вищий
Детальний аналіз районів
Червона зона – найвищий ризик
Шевченківський район (Індекс 90)
Історичний, діловий та науковий центр столиці, який, водночас, є одним з ключових осередків оборонної промисловості. Це поєднання робить його ціллю номер один для ударів, що завдаються переважно балістичними та крилатими ракетами по промислових об’єктах. Головними магнітами для атак є ДАХК “Артем” та Київський завод автоматики.
Розташування цих об’єктів у щільній міській забудові створює колосальні ризики. Через високу концентрацію цілей та інтенсивну роботу ППО саме над цим районом, тут фіксується найбільша кількість падінь уламків. Вони вражають житлові квартали (Лук’янівка, Татарка, Сирець) та цивільну інфраструктуру, як-от пошкодження вибуховими хвилями районів навколо станції метро “Лук’янівська”.
Солом’янський район (Індекс 81)
Цей район є уособленням шторму ризиків. Тут поєдналися критична транспортна та енергетична інфраструктура, важливі промислові об’єкти та одна з найвищих у Києві густота населення. Міжнародний аеропорт “Київ” (Жуляни) є постійною ціллю для ракетних атак. Систематичне використання “Шахедів” для атак є також заводи “Меридіан” ім. С. П. Корольова, виробниче об’єднання “Київприлад” та колишній “Більшовик”. Крім того, район є важливим залізничним вузлом та має на своїй території об’єкти енергетики, що живляться від ТЕЦ-5.
Святошинський район (Індекс 68)
Домівка авіазаводу «Антонов» та численних промпідприємств. Також інтерес для ворога становлять великі промислові зони, розташовані вздовж проспекту Перемоги (нині Берестейський). Комбіновані атаки, що поєднують “Шахеди” та крилаті ракети, спрямовані на виснаження ППО, що прикриває авіазавод, та подальше його ураження. Район часто страждає від падіння уламків ракет, що летять до цілей у центрі міста.
Помаранчева зона – підвищений ризик
Голосіївський район (Індекс 58)
Найбільший за площею район Києва зі змішаним профілем ризиків. Тут розташовані важливі наукові установи, об’єкти енергетики та щільна житлова забудова, що переплітається з великими лісопарковими зонами. Об’єкти енергетичної інфраструктури, що входять до зони відповідальності ТЕЦ-5 , численні науково-дослідні інститути, а також офісні центри, які ворог може розглядати як “центри прийняття рішень” Переважно удари дронами “Shahed” по енергооб’єктах. Також район часто страждає від падіння уламків ракет, націлених на інші райони, через свою велику площу та географічне положення.
Подільський район (Індекс 54)
Це район разючих контрастів, де старовинна архітектура Подолу співіснує з масштабними промзонами та сучасними житловими масивами, як-от Виноградар. Саме ця промислова мозаїка, що включає великі складські комплекси на Куренівці та підприємства в районі вулиці Сім’ї Хохлових, і перетворює його на ціль для точкових ударів. Відтак, падіння уламків після атак становить загрозу як для житлових будинків Виноградаря, так і для нежитлових споруд у самих промзонах.
Дарницький район (Індекс 46)
Ключовий логістичний, промисловий та транзитний хаб Лівого берега. Основна загроза для мешканців тут – не стільки прямі влучання, скільки катастрофічні наслідки падіння уламків на надзвичайно густонаселені житлові масиви. Великі логістичні та складські комплекси, Дарницький залізничний вузол, промислові підприємства. Близькість до ТЕЦ-5, що розташована на протилежному березі, також робить район вразливим до атак на енергетику. Найчастіше район страждає від уламків збитих ракет та дронів, що прямують на цілі Правого берега. Однак фіксуються і прямі влучання в складські приміщення та промислові зони. Попри нижчий індекс, ніж у районів “червоної зони”, ризик для цивільних тут величезний через найвищу концентрацію людей у сучасних висотних житлових комплексах (Позняки, Осокорки, Харківський).
Жовта зона – помірний ризик
Печерський район (Індекс 44)
Це найбільш парадоксальний район столиці. З одного боку, тут розташований урядовий квартал, що є символічною ціллю №1. З іншого боку, тут найменша кількість населення та відсутні промислові об’єкти. Прямих ударів по району практично не фіксується. Це пояснюється найпотужнішим в країні ешелонованим прикриттям ППО, що захищає центри прийняття рішень. Проте, ризик падіння уламків збитих на підльоті до центру ракет залишається.
Дніпровський район (Індекс 38)
Переважно житловий район. Основна загроза – уламки. Унікальний випадок: пошкодження колії метро між «Дарницею» і «Лівобережною».
Оболонський район (Індекс 34)
Спальний район, мало стратегічних цілей. Основний ризик – уламки збитих об’єктів.
Зелена зона – мінімальний ризик
Деснянський район (Індекс 18)
Всупереч стереотипам, Деснянський район незмінно доводить свій статус найбезпечнішого в столиці, що підтверджують і дані за 2025 рік. Феномен “безпечної Троєщини” пояснюється просто: район позбавлений великих промислових чи оборонних гігантів та критичних вузлів логістики, які є пріоритетними цілями. Навіть потужна ТЕЦ-6, єдиний значущий об’єкт на його території, вочевидь, вважається менш важливою ціллю та надто складною для ураження. Як наслідок, район переважно є “транзитною зоною” для ракет і дронів, що прямують на Правий берег, а реальна загроза для мешканців зводиться до виняткових, поодиноких випадків падіння уламків.
Економічна війна проти столиці
Аналіз показує, що ворог веде системну війну проти промисловості Києва, з метою ослабити оборонний потенціал України. Регулярні атаки на підприємства «Артем», «Антонов», «Меридіан» тощо – частина довгострокової стратегії руйнування промисловості та економіки столиці.
Підсумки: Що потрібно знати про безпеку в столиці
Аналіз повітряних загроз для столиці дозволяє зробити кілька ключових висновків. Насамперед, удари по Києву — це не хаотичні дії, а частина чіткої ворожої стратегії. Вона визначає географію ризиків, через що райони з високою концентрацією стратегічних об’єктів, як-от Шевченківський, Солом’янський та Святошинський, об’єктивно є більш небезпечними.
Однак важливо не робити хибних висновків про існування “безпечних” зон. Окрім загрози, пов’язаної із близькістю до цілей, існує ще два універсальні фактори ризику для кожного киянина:
- Падіння уламків: Збиті ракети та дрони падають непрогнозовано і можуть вразити будь-яку точку на карті міста.
- Цілеспрямований терор: Протягом усієї війни фіксуються численні випадки прямих влучань у житлові будинки. Ці воєнні злочини не піддаються логіці військової доцільності, а їхня мета — психологічний тиск.
Тому головний висновок залишається незмінним: у Києві немає абсолютно безпечних місць. Перебування у будь-якому районі столиці не гарантує захисту. Єдиним надійним способом зберегти життя залишається негайне реагування на кожен сигнал повітряної тривоги та перехід в укриття.
