Шлюбний договір без стереотипів: чому цей інструмент дедалі частіше називають проявом зрілих стосунків
У публічному просторі шлюб досі часто подається як історія про почуття, спільні мрії та красиві церемонії. Натомість тема домовленостей, відповідальності й фінансових правил у стосунках зазвичай залишається «за кадром». Саме тому шлюбний договір в Україні довгий час сприймали як щось чужорідне: занадто прагматичне, занадто юридичне, занадто «не про кохання».
Втім, останні роки поступово змінюють це уявлення. Пари все частіше говорять про бюджет, кар’єру, ризики, плани на майбутнє й навіть можливі складні сценарії життя ще до весілля. І саме в цьому контексті шлюбний договір починає розглядатися не як формальність чи інструмент на випадок розлучення, а як спосіб зафіксувати взаємні домовленості, зняти напругу й створити зрозумілу модель сімейного життя.
Насправді юридичний документ не замінює почуття — він лише оформлює відповідальність. Йдеться про розподіл фінансових зобов’язань, правила формування сімейного бюджету, підтримку під час декрету, розвиток кожного з партнерів, майбутнє дітей і багато інших питань, які в реальному житті рано чи пізно постають перед кожною парою. Саме тому розмова про шлюбний договір дедалі частіше виходить за межі вузького юридичного кола і стає частиною ширшої дискусії про зрілі стосунки.
Попри це, довкола теми все ще існує чимало міфів. Їх можна почути і серед молодих пар, і серед старшого покоління: від переконання, що це інструмент лише для заможних людей, до страху, що сам факт підписання договору нібито «програмує» розлучення. Частина цих уявлень формується через брак правової культури, частина — через відсутність якісних пояснень від фахівців.
Щоб розібратися, як виглядає ситуація на практиці, ми поспілкувалися з експертом — адвокаткою, спікеркою та викладачкою Інституту міжнародних відносин, авторкою професійного Telegram-каналу WCODE та експертом №1 зі шлюбних договорів Наталією Горбаль. Ми попросили її назвати найпоширеніші міфи, з якими вона стикається у своїй роботі, та пояснити, що насправді стоїть за ними з юридичної точки зору.
ТОП-5 міфів про шлюбний договір
Міф №1: Шлюбний договір лише для багатіїв
– Як на мене, це достатньо дивний міф, адже свідчить, перш за все, про недостатній рівень розвитку того, хто в нього вірить, і, говорячи про «рівень розвитку», ми говоримо саме в контексті розвитку людини для утворення сім’ї. Зазвичай, відхиляючи цей юридичний інструмент (шлюбний договір), просто як «клас» і саме з підстав відсутності в пари «багатства», на їхню думку, такі пари будують свою сім’ю виключно на почуттях та емоціях, не замислюючись про наслідки цього кроку – реєстрація шлюбу. Все, що такі пари знають про шлюб – це те, що в конкретний день вони одружаться. Все. Більш нічого в розрізі перспективи. Також, відмова від шлюбного договору саме через цю підставу – відсутність багатства – може свідчити і про відсутність твердих знань про сферу шлюбу і сім’ї, про зміст прав та обов’язків в подружжя, які виникають з моменту реєстрації шлюбу. Все, що ми сьогодні чуємо щодо «прав» кожного з подружжя, відноситься виключно до права на «половину квартири» або права поділити майно, стягнути кошти на утримання у разі, якщо дитині не виповнилося 3 роки.
В той же час, сімейне законодавство, зокрема, встановлює обов’язок для кожного з подружжя дбати про матеріальне забезпечення сім’ї. А це якраз про забезпечення щоденної життєдіяльності самої сім’ї. Якщо не оплачені квитанції за комунальні послуги – у житлі будуть відсутні світло, вода, газ. Якщо відсутні домовленості про сімейний бюджет – сім’я може залишитися без продуктів харчування, просто через те, що кожен думав, що хтось інший має купувати продукти. Так само буде виглядати і розвиток кожного з подружжя в контексті навчання, професійного розвитку, побудови кар’єри тощо, не говорячи вже про розвиток дітей – без визначення того, за рахунок кого та з яких джерел все це буде забезпечуватися, сам розвиток залишиться лише в думках.
І найцікавішим зі всього цього є те, що ці та багато інших подібних питань можна врегулювати саме шлюбним договором. І саме завдяки вирішенню таких питань за домовленістю в пари може з’явитися можливість, в тому числі, думати і про статус «багатіїв». Тож, розвіюючи цей міф, можу сказати одне – знання і розуміння предмету шлюбного договору мають стати відправною точкою для самостійного, а не шаблонного мислення.
Міф №2: Шлюбний договір призведе до розлучення
– Вважаю цей міф суцільною маніпуляцією, яку дуже часто використовують саме перед укладенням шлюбу, а тих, хто його «сповідує» – невігласами. Цей міф спростовується дуже просто. За даними статистики Мінюста України в нашій країні укладається не більше 2% шлюбних договорів в рік. У середньому (за роки війни) відсоток розлучення становить на рівні 65-85%. Тож, з урахуванням 2% укладених шлюбних договорів, виникає питання: а чому щонайменше 63% (65-2) розлучилися? Як і виникає питання, а чи дійсно розлучилися ті, хто уклав шлюбний договір? (окремої статистики за цим критерієм, на жаль, не існує).
Чому «маніпуляція» та «невігластво»? В першу чергу, через брак знань в цій сфері, адже в даному випадку цей договір сприймається не інакше, як «кому машина, а кому квартира» і точно ніхто в цей момент не думає про те, що цей договір відіграє роль прогнозної моделі сім’ї. А через низьку правову культуру в соціумі, інший з подружжя, навіть, якщо він і хотів би укласти цей договір та відстояти свою позицію – не знає, що відповісти, коли чує, що цей договір призведе до розлучення. Така бездіяльність по відношенню до своїх власних бажань (укласти або хоча б поговорити про цей договір), коли інший – проти, ґрунтується, перш за все, на страху здаватися незручною, меркантильною, і такою, яка не кохає, а цікавиться лише матеріальним; по-друге, часто спостерігається тоді, коли є страх, що з тобою відмовляться укладати шлюб; по-третє, в основі є суцільне нерозуміння можливостей цього договору.
Міф №3: Шлюбний договір можна укласти лише до одруження
– Цей міф розбивається чіткими знаннями. Відсутні знання – ти стаєш об’єктом маніпуляцій. Сімейний кодекс України дуже чітко встановлює право кожного укласти шлюбний договір, незалежно від його громадянського статусу. Єдина відмінність – це час набуття чинності таким договором. Якщо договір укладається нареченими, то він набуває чинності з моменту реєстрації шлюбу. Якщо ж такий договір вирішило укласти подружжя, то він є чинним з моменту нотаріального посвідчення. В деяких державах Європейського союзу чинність шлюбного договору також залежить від моменту реєстрації такого договору у відповідних реєстрах. В Україні такого реєстру ще немає, але правники та науковці в галузі сімейного права працюють над цим. В моїй дисертації цьому питанні приділено багато уваги. Тож, сподіваюсь, що невдовзі ми і в цьому наблизимося до європейського законодавства.
Міф №4: У шлюбному договорі можна записати буквально все, що стосується відносин подружжя
– Це не так, адже за нашим законодавством шлюбним договором регулюються виключно майнові права подружжя. Говорячи про майнові права, перш за все, ми говоримо про наявність економічної складової у відносинах. Тобто, шлюбним договором може вирішуватися не лише те, «кому машина, а кому квартира», а й багато інших питань: від утворення сімейного бюджету і резервного фонду сім’ї, поділу виграшу в лотерею і до розподілу відповідальності по боргах, утворених одним з подружжя під час шлюбу, а також компенсаційних виплат за кожен прожитий рік, виплаті «зарплати дружині» і багато ще цікавого. Але в той же час, якщо подружжя хоче врегулювати цим договором щось, що не може мати грошовий вираз, наприклад, мати певний вигляд, не набирати вагу, займатися конкретною діяльністю або не займатися чимось конкретно, то це неможливо.
Наразі у Телеграм-каналі WCODE я розпочала велику тему про права та обов’язки в шлюбі та сім’ї, яку ми зі всіма учасниками розглядатиме протягом найближчих двох місяців. Всі питання прав та обов’язків також будуть розглядатися і через призму їх включення в шлюбний договір. Тож, саме в цьому просторі учасники «ризикують» дізнатися не лише про те, які ж саме права є в кожного з подружжя, а й навчитися їх реалізовувати, в тому числі, при розробці шлюбного договору.
Міф №5: Шлюбний договір легко оскаржити в суді, то нема сенсу його укладати
– Легко – якщо він шаблонний, не містить чітких формулювань і має юридичні дефекти. Саме тому варто звертатися до фахівців з цих питань, а не просто до тих, хто практикує в галузі права. На мій погляд, краще взагалі не укладати цих шаблонних договорів, адже здебільшого, вони гірше ніж їх відсутність.
Неможливо – коли додержанні всі вимоги закону при укладенні договору і є якісне юридичне конструювання його умов. Вирішального значення в цьому разі набувають чіткість формулювань, внутрішня узгодженість положень договору та виключення можливості їх подвійного тлумачення. У протилежному разі, так, зростає ризик втрати досягнутих домовленостей унаслідок судового втручання або застосування інститутів недійсності.
Шлюбний договір як форма відповідального кохання
Розмова про шлюбний договір — це завжди більше, ніж про юридичний документ. Це про рівень довіри між людьми, про готовність брати відповідальність і про вміння говорити про складні речі заздалегідь. Пара, яка здатна домовитися про фінанси, розвиток, підтримку й межі відповідальності, фактично створює фундамент для стабільних стосунків у майбутньому.
Міфи навколо цього інструменту часто виникають через брак інформації та страх зруйнувати романтичний образ шлюбу. Але в реальності саме чіткі домовленості дають відчуття безпеки, передбачуваності та взаємної поваги. Шлюбний договір не про недовіру — він про зрілість. І дедалі більше українських пар починають сприймати його саме так.
Детальніше про права та обов’язки у шлюбі, можливості шлюбного договору та реальні кейси Наталія Горбаль розбирає у просторі WCODE. Долучитися до спільноти можна за посиланням — там експертка системно пояснює, як юридичні домовленості можуть працювати на користь стосунків і допомагати парам будувати стабільне майбутнє.
