Початок історії: Дружба між студентами
Національний авіаційний університет (НАУ) завжди був тісно пов’язаний зі своїм сусідом – Київським політехнічним інститутом (КПІ). Ця дружба між студентами двох вишів має довгу історію, яка почалася ще задовго до виникнення НАУ як окремого навчального закладу. Розташовані вони були настільки близько, що від одного студмістечка до іншого було всього одна трамвайна зупинка. Але не лише географічне сусідство зблизило ці заклади, а й спільна історія, яка стала фундаментом для багаторічної дружби.
Перші кроки до індустріалізації
Після революції в Радянському Союзі почалася масштабна індустріалізація країни, що вимагала нових кадрів. У 1931 році в Київському політехнічному інституті було створено авіаційний факультет на базі механіко-машинобудівного інституту. Через два роки, 25 серпня 1933-го, авіаційний факультет став окремим навчальним закладом – Київським авіаційним інститутом.
Важкі часи: Війна і післявоєнне відновлення
Історія Київського авіаційного інституту була складною та неспокійною. У 1937 році було вирішено, що Києву достатньо мати лише філіал авіаційного інституту, і більшість студентів та викладачів перевели до аналогічного ВНЗ в Ленінграді. Проте в 1938 році вдалося відстояти незалежність інституту, хоч і з великими втратами. Під час війни інститут евакуювали до Казахстану, а студенти були переорієнтовані на військову авіацію.
Після війни, в 1947 році, інститут повернувся до Києва і отримав нову назву – Київський інститут цивільного повітряного флоту. У 1950-х роках він отримав постійну адресу на вулиці Космонавта Комарова, 1.
Легендарні випускники: Від КПІ до НАУ
Одним з найвідоміших випускників НАУ був Володимир Челомей, який здобув освіту як у КПІ, так і в НАУ. Він прославився як винахідник в ракетно-космічній галузі, зокрема, створив першу у світі крилату ракету морського базування П-500 «Базальт».
Романтична версія виникнення НАУ
Історія виникнення НАУ не обмежується лише реорганізаціями та засіданнями. Київ був негласною авіаційною столицею ще задовго до офіційного створення інституту. Наприкінці 19 століття, а особливо на початку 20 століття, молоді люди активно займалися авіацією.
Федір Гешвенд, випускник Київського будівельного училища, ще у 1887 році спроєктував перший реактивний літак. Перші планери також були створені в Києві, а на базі КПІ у 1905 році було створено повітроплавальну секцію, яка згодом перетворилася на авіаційний гурток. Цей гурток і став основою для створення авіаційного факультету КПІ, а пізніше – і Київського авіаційного інституту.
Внесок київських романтиків
Науковий працівник Київського національного університету Олександр Кудашев у 1910 році підняв у небо перший український літак, випередивши іншого легендарного вченого – Ігоря Сікорського. За три роки (з 1909 по 1912) в київському небі з’явилося близько 40 різних літаків, що зробило Київ флагманом авіації в тодішній імперії.
Легендарний Петро Нестеров вперше виконав знамениту «мертву петлю» саме в Києві, започаткувавши вищий пілотаж.
Логічний підсумок
З огляду на ентузіазм киян до авіації, створення авіаційного інституту було логічним і обґрунтованим. Було б навіть дивно, якби в місті, яке дало світові стільки відомих учених та винахідників, не виникло спеціалізованого навчального закладу.
