Історія однієї з найстаріших вулиць Києва
Вулиця Золотоворітська – це не просто одна з численних київських вулиць. Це справжній історичний скарб, який розташований у Старому місті між Георгіївським провулком та вулицею Ярославів Вал. Золотоворітська вулиця відома ще з часів князя Ярослава Мудрого, коли у XI столітті були збудовані славнозвісні Золоті ворота, які вели до Софійського собору та Георгіївської церкви. Нині на місці Георгіївської церкви знаходиться невеликий сквер і будинок №2 на Георгіївському провулку.
Від Золотих воріт до сучасності
З кінця XVII століття до 30-х років XIX століття вулиця Золотоворітська разом із нинішніми Рейтарською та частиною Володимирської вулиць складали єдину вулицю Золота. Сьогодні нумерація будинків на Золотоворітській починається з боку вулиці Рейтарської та закінчується біля самих Золотих воріт, які знаходяться по інший бік вулиці Ярославів Вал.
Архітектурні перлини Золотоворітської
Золотоворітська вулиця відома своєю різноманітною забудовою. Тут можна побачити будинки від 2 до 6 поверхів, кожен з яких має свою унікальну історію та архітектурний стиль. Старовинний будинок №4, відомий як особняк Тарнавського, був збудований у 1870-х роках за проєктом архітектора Олександра Беретті. Він початково мав два поверхи, але згодом став чотириповерховим.
Особливий інтерес викликає будинок №2/3, який є зразком конструктивізму 1930-х років. Він був збудований за проєктом архітекторів Йосипа Каракіса та Анатолія Добровольського. Будинок №3, зведений у 1898-1899 роках, вирізняється неоренесансними фасадами та сьогодні служить адміністративним корпусом СБУ.
Еклектика та бароко на Золотоворітській
Окремої уваги заслуговує двоповерховий особняк Іваницького, збудований у 1894 році за адресою №6. Фасад цього будинку, виконаний у стилі еклектики з елементами пізнього бароко та класицизму, є справжнім художнім шедевром. Особняк належить до небагатьох збережених будівель садибного типу на території Старого міста. Нині в особняку розташовані офіси підприємств та організацій.
Історія культурних діячів та сучасні будівлі
На Золотоворітській вулиці в різні часи проживали та працювали відомі культурно-суспільні діячі. У будинку №4 мешкав краєзнавець, демограф та видавець Василь Резніченко. В будинку №6 – єврейський громадський діяч Ілля Фрумін та російський філософ Микола Бердяєв. В будинку №8/4 жив видатний український художник Анатолій Петрицький.
Особливої уваги заслуговує історія Надії Тарновської, яка проживала в будинку №2А у XIX столітті. Вона була кумою Тараса Шевченка, і поет присвятив їй свої вірші «Кума моя і я». Її історія додає особливого колориту до багатої історії Золотоворітської вулиці.
Золотоворітська сьогодні
Золотоворітська вулиця залишається живим музеєм просто неба, де кожен будинок має свою унікальну історію. Від архітектурних перлин XIX століття до сучасних будівель – ця вулиця є яскравим прикладом того, як можна поєднати минуле та сучасність в одному міському просторі.
