Таємниця старовинного сонячного годинника
Одного разу, прогулюючись зеленим двориком Києво-Могилянської академії, ви можете натрапити на незвичайну споруду – білу колону з зеленим дашком. Спершу здається, що це лише архітектурна прикраса, проте придивившись ближче, стає зрозуміло: це – не просто пам’ятка, а справжній сонячний годинник. Його історія сягає XVIII століття, коли один талановитий викладач вирішив не тільки навчати студентів теоретичним знанням, а й зробити їхнє навчання захопливим та практичним.
П’єр Брульон – майстер часу
Міні-скульптура, присвячена П’єру Брульону, вчителю математики, є частиною проєкту Шукай!, що відзначає визначні постаті Києва. Брульон – це не просто викладач, а людина, яка залишила свій слід у часі, буквально. Приїхавши до Києва з Франції, він мав намір викладати французьку мову, але його математичні таланти змінили цей план. І ось, на подвір’ї академії постають сонячні годинники, що не лише прикрашають місто, але й стали навчальними посібниками для студентів.
Математика, що оживає на подвір’ї
У XVIII столітті Києво-Могилянська академія була центром науки. Математика, яку тоді розуміли значно ширше, охоплювала безліч дисциплін: від геометрії до механіки. І для того, щоб зробити навчання більш захопливим, Брульон вирішив, що найкращим способом пояснити складні математичні концепції буде створення реального об’єкта – сонячного годинника. Один із таких годинників він встановив прямо у дворі академії, а другий – на ринковій площі, де він прикрасив відомий фонтан «Самсон».
Час, що не підвладний змінам
Хоча століття минули, а ми звикли дивитися на час через екрани смартфонів, сонячний годинник П’єра Брульона все ще зачаровує туристів і місцевих жителів. Звісно, в наш час цей годинник може показувати правильний час лише півроку, оскільки був створений ще до появи літнього часу, але його чарівність залишається незмінною. Він нагадує нам про минуле, про ті часи, коли знання та майстерність передавалися не лише через книги, а й через ось такі унікальні, практичні проекти.
Легенда, що живе й досі
Незважаючи на те, що від самого П’єра Брульона залишилося мало інформації, його спадок живе дотепер у вигляді не тільки годинників, а й легенд. Існує жарт серед студентів: «Створив годинник пан Брульон, щоб вчасно з’їсти свій бульйон». А ще є повір’я: якщо потерти сонячний годинник, то вам ніколи не бракуватиме часу. Ця міні-скульптура нагадає кожному, що, незважаючи на зміни, час має свою власну магію.
Годинник, який поєднує покоління
Міні-скульптура «Годинник П’єра Брульона» – це не просто згадка про старі часи, а символ того, що знання не зникають, а лише видозмінюються. Студенти й досі ходять поруч із цією незвичайною спорудою, а час ніби зупиняється на мить, коли тіні знову вкладаються на розмітку сонячного годинника. Тож якщо ви опинитеся біля Києво-Могилянської академії, не забудьте приділити кілька хвилин цьому маленькому диву, що пов’язує покоління та дарує частку старовинної мудрості.
