Класика в парку Шевченка
Серед вікових дерев парку імені Тараса Шевченка, де поруч стоїть пам’ятник самому поету, а неподалік височіє червоний корпус Київського національного університету, з 2011 року оселилася одна з найулюбленіших мешканок столиці. Вона не виголошує промов, не продає морозиво й навіть не говорить — бо вона зроблена з металу. Та попри це, до неї йдуть. Хтось просто посидіти поруч, хтось — доторкнутись до сумки, щоб іспити складалися краще.
Це — «Бабуся класична» від молодої української художниці Анни Кисельової. І хоч скульптура нерухома, в її погляді читається характер, а поза розповідає більше, ніж тисячі слів.
Образ, знайомий кожному
Анна Кисельова не просто створила скульптуру — вона відтворила дух. Ця бабуся ніби вийшла із 80-х, де хустка — не модний аксесуар, а частина життя, де лавка біля під’їзду — центр світських новин, а уважний погляд — найточніший барометр порядку у дворі.
Така бабуся могла залишити власну квартиру, щоб доглядати за онуками в столиці. Вона трохи сувора, але дуже рідна. І вона — наша. У цьому втілена щирість цілої епохи, де турбота мала конкретну форму: тепла кофта, котлета в контейнері та добрим словом у важку хвилину.
Місце сили для студентів і романтиків
Не дивно, що «Бабуся класична» швидко стала своєрідним талісманом для студентів сусіднього університету. Ходять чутки: якщо потерти заліковою книжкою її сумку — залік гарантовано. А якщо присісти поряд — день пройде вдало. Легенди народжуються там, де є тепло. І ця бабуся — наче оберег на лаві.
Кияни люблять її не тільки за зовнішність чи дотепну ідею. Вона — як бабуся, якої бракує. До неї приходять не лише по удачу, а й щоб на хвильку відчути себе дитиною.
Меценатство з родинним обличчям
Цікаво, що ініціатором появи скульптури виступила не окрема особа, як це було раніше в проєкті «Kiev Fashion Park», а компанія — торгова марка бакалійної продукції «Жменька». Саме вона подарувала місту цей арт-об’єкт, підкреслюючи, що соціальна відповідальність — це не просто модне слово, а конкретні вчинки, які залишають слід у міському середовищі.
Культурне коло довкола бабусі
Сама бабуся стала частиною культурного маршруту, що простягається довкола парку. Зовсім поруч — не лише університет імені Тараса Шевченка, а й музей самого поета, музей Ханенків, Садиба Ханенків, Київська картинна галерея. Це район, насичений історією й мистецтвом. І «Бабуся класична» вписалася в цей контекст ідеально — як м’яка, душевна нотка, яка врівноважує академічну серйозність і додає трохи домашнього тепла.
Тепло, яке не охолоне
Коли над містом нависають хмари й у повітрі відчувається осінь, бабусю вкривають поліетиленом. Місто турбується про неї, як вона — про нього. Це ще більше підсилює її схожість на живу людину, яку всі знають. Вона вже не просто скульптура — вона символ.
І якщо ви ще не сиділи поруч із нею, обов’язково знайдіть хвилинку. Бо, можливо, саме ця хвилинка стане для вас особливою. Як зустріч зі своєю бабусею в парку, де зупиняється час.
