Від сімейного бізнесу в Бахчисараї — до гастропроєкту в столиці
Історія Musafir починається у 2007 році в Бахчисараї, де родина Сейтвелієвих відкрила затишний ресторан біля Ханського палацу. Заклад працював у сезонному режимі: літом приймав туристів, взимку — виживав завдяки весіллям та заходам. Ідеї виходити за межі Криму тоді ще не було — все було локально, по-домашньому. Але після 2014 року і анексії півострова родина остаточно переїхала до Києва, де згодом з’явився перший столичний Musafir.
Пошук місця в Києві: ризик, інтуїція і наполегливість
Початок у Києві був нелегким. Не маючи досвіду на новому ринку, родина почала з вивчення локацій, трафіку і конкурентного середовища. У результаті зупинилися на вулиці Саксаганського — на той час популярній серед ресторанів. За приміщення довелося навіть поборотися: конкуренція за оренду приміщення завершилась перемогою Musafir.
Ресторан відкрили «по-тихому»: без реклами, вивісок чи PR-кампаній. Усе почалося з простого бажання приготувати смачну їжу. І вже за два тижні з’явилися черги.
Старт без гарантій — і несподіваний успіх
Інвестиції в перший київський ресторан склали близько $50 000. В інтер’єрі залишили кримський дух, а в меню — перевірені рецепти: янтики, чебуреки, плов. Попри побоювання, кияни тепло сприйняли незвичну кухню. Відвідувачів приваблювали і смаки, і атмосфера, і можливість торкнутися кримськотатарської культури. Середній чек — 500–550 грн, а найпопулярніші позиції залишаються незмінними роками.
Команда — серце проєкту
Ще з Бахчисараю в Київ переїхала частина команди, зокрема шеф-кухар. Офіціантів набирали на місці — переважно українців. У команду інвестують не лише гроші, а й час: адміністратори щодня дегустують нову страву разом з офіціантами, обговорюють її з кухарем, вивчають смак, щоб краще презентувати її гостям. Такий підхід дозволяє зберігати якість і культуру обслуговування.
Адаптація до київських реалій
На відміну від розміреного Бахчисарая, у Києві темп життя інший — тут важливо швидко подавати їжу. Тому всі страви Musafir подаються в середньому за 15 хвилин. Заклад позиціонується як casual-ресторан із доступними цінами. Меню залишилося вірним традиціям, однак до страв додали салати та сучасну подачу. Важлива деталь — у Musafir майже не використовують заморожені продукти.
Еволюція формату: від традицій до живої музики
У Києві Musafir не лише відтворив атмосферу бахчисарайського ресторану, а й доповнив її новими елементами. Зокрема — живою музикою. Відвідувачів зустрічають традиційні кримськотатарські мелодії у виконанні музикантів, які стали частиною команди. Це додало ще більше аутентичності й душевності.
Масштабування без поспіху
Після відкриття першого закладу популярність зростала настільки стрімко, що вже за рік з’явився другий Musafir — на вулиці Богдана Хмельницького. А ще два відкриття стали фактично спонтанними — родина допомогла друзям з приміщенням, а згодом ці локації стали повноцінними ресторанами Musafir.
Загалом мережа не прагне до стрімкого розширення. Засновниці зізнаються: нові відкриття — це завжди багато ресурсів і відповідальності. Тому наступні заклади, якщо і з’являться, то у новому, компактнішому форматі.
Кухня як культурна дипломатія
Популярність Musafir пояснюється не лише смачною їжею. Усе почалося з цікавості до кримськотатарської кухні, потім додалася солідарність із кримськими татарами і підтримка культури в умовах окупації. Але головне — це якість, доступність і емоції, які отримують гості.
Секрет успіху, за словами співзасновниць, у трьох речах: автентичність, сервіс і стабільна якість. Люди повертаються не лише за чебуреками — вони повертаються в атмосферу, яка дає відчуття гостинності та душевності.
Партнерство замість франшизи
Попри численні звернення, Musafir не планує запускати франчайзинг у класичному вигляді. У минулому вже були спроби, але копіювати кримськотатарський формат — складно і часто неефективно. Утім, в Одесі діють партнерські ресторани, які працюють за спрощеною схемою співпраці.
Кримська кухня на мапі України
За останнє десятиліття кримськотатарська кухня вийшла за межі півострова і стала популярною серед українців. Musafir — яскравий приклад того, як національна кухня і родинна справа можуть трансформуватися у сильний ресторанний бренд. І хоча власниці не поспішають із масштабуванням, вони вже змінили гастрономічну карту Києва — і це лише початок.
