Професії, які зникнуть через штучний інтелект
Сучасні технології, і особливо штучний інтелект (ШІ), стрімко змінюють ринок праці. Те, що ще вчора здавалося надійною професією, сьогодні може опинитися під загрозою зникнення через автоматизацію. Україна не стоїть осторонь цих глобальних тенденцій: уже зараз і в Києві, і по всій країні можна побачити, як алгоритми й роботи поступово виконують завдання, що раніше були прерогативою людей. Експерти прогнозують, що до 2035 року низка популярних нині професій фактично зникне або істотно скоротиться під впливом ШІ.
У цій статті розглянемо ТОП-15 професій, які мають найвищий ризик зникнути до 2035 року через впровадження ШІ. Проаналізуємо, чому саме ці спеціальності опинилися під ударом, які функції вже зараз бере на себе штучний інтелект у цих сферах, та як такі зміни позначаться на ринку праці найближчими роками.
1. Таксисти
Розвиток технологій автономного керування транспортом ставить під питання майбутнє професії таксиста. Уже сьогодні у світі проводяться експерименти з безпілотними таксі – автомобілями, що їздять без водія завдяки системам штучного інтелекту. Такі компанії, як Google (проєкт Waymo) та Tesla, інвестують величезні кошти у створення автомобілів з автопілотом, здатних безпечно перевозити пасажирів міськими вулицями. Якщо ці технології стануть масовими, потреба в людях-водіях суттєво зменшиться.
В Україні поки що безпілотні таксі залишаються футуристичним явищем, однак тенденції світового ринку рано чи пізно досягнуть і наших міст. Уявіть Київ, де ви викликаєте таксі через додаток, а до вас приїжджає автомобіль без водія — весь процес керується комп’ютером. Вже за кілька років такі сценарії можуть стати реальністю. Це означає, що тисячам водіїв доведеться шукати нову роботу або перекваліфіковуватися, адже штучний інтелект зможе виконувати їхню роботу безперервно, безпечно і з меншими витратами для компаній.
2. Касири
У сфері роздрібної торгівлі вже помітна тенденція до заміщення касирів автоматизованими системами. Супермаркети встановлюють каси самообслуговування, де покупці самі сканують товари та оплачують їх, майже без участі персоналу. Онлайн-торгівля також стрімко зростає: все більше людей купують речі через інтернет, що зменшує потребу у продавцях і касирах у фізичних магазинах. Штучний інтелект допомагає відстежувати товари, підраховувати вартість покупок і навіть реалізувати концепцію магазинів без касирів (наприклад, Amazon Go, де оплата відбувається автоматично при виході з магазину).
В Україні ця тенденція теж набирає обертів. У великих мережах супермаркетів на кшталт «Сільпо» чи «Ашан» можна побачити зони самообслуговування, де замість касира клієнт сам проводить товар через сканер і оплачує карткою. У закладах швидкого харчування, як-от мережі фаст-фуду, замовлення приймають електронні термінали (кіоски), замінюючи традиційних працівників на касі. За таких умов професія касира поступово втрачає актуальність: до 2035 року значна частина розрахунків буде виконуватися автоматично, а роль людини обмежиться лише допомогою клієнтам при виникненні проблем чи наглядом за роботизованими системами.
3. Турагент
Колись без туристичного агента було важко спланувати відпустку: він підбирав тури, бронював квитки, готелі й вирішував організаційні питання. Та нині більшість цих завдань кожен може виконати сам за допомогою інтернет-сервісів. Онлайн-платформи для бронювання авіаквитків, готелів і турів доступні цілодобово, а чат-боти можуть відповісти на типові запитання туристів. В результаті роль класичного турагента стрімко зменшується — клієнти все рідше звертаються до агенцій, віддаючи перевагу самостійному плануванню мандрівок через зручні цифрові сервіси.
Український ринок туризму також переживає ці зміни. Багато киян і мешканців інших міст давно звикли самостійно купувати авіаквитки на сайтах авіакомпаній чи через агрегатори на кшталт Skyscanner, бронювати житло через Booking або Airbnb та оформлювати туристичне страхування онлайн. Класичні туристичні фірми змушені переорієнтовуватися на нішеві послуги або працювати з аудиторією, яка не користується інтернетом. До 2035 року типові турагентства можуть зникнути з вулиць міст, залишившись хіба що для вузьких напрямків чи VIP-клієнтів, оскільки масовий сегмент подорожей повністю перейде в цифровий формат.
4. Банківські операціоністи
Візит до банку колись був звичайною справою для будь-якої фінансової операції — оплатити рахунок, зняти готівку чи переказати кошти. Тепер значну частину цих послуг люди здійснюють онлайн або через банкомати без участі співробітників банку. Розвиток інтернет-банкінгу та мобільних додатків дозволив клієнтам керувати рахунками прямо зі смартфона, не виходячи з дому. Навіть консультації, які раніше надавали касири чи менеджери у відділенні, переходять у формат чатів або дзвінків на гарячу лінію, де все частіше першою відповідає чат-бот — програмний асистент на основі ШІ.
Україна демонструє ці тренди наочно. Поява повністю цифрових банків на кшталт Monobank показала, що можна обслуговувати мільйони клієнтів без фізичних відділень. Навіть традиційні банки, такі як ПриватБанк або Ощадбанк, активно розвивають онлайн-сервіси та скорочують кількість відділень і касирів. Багато операцій — від оплати комунальних послуг до відкриття депозиту — клієнти вже проводять через застосунки або веб-сайти. До 2035 року професія банківського касира ризикує стати рідкістю: замість довгих черг у банку люди обиратимуть цифрові сервіси, відтак потреба в персоналі фронт-офісу значно знизиться.
5. Фахівці з введення даних
Чимало компаній донедавна наймали працівників для рутинного внесення інформації з паперових документів чи форм у комп’ютерні системи. Це монотонна робота, яка ідеально підходить для автоматизації. Сучасні технології оптичного розпізнавання тексту (OCR) у поєднанні зі штучним інтелектом здатні швидко і без помилок зчитувати дані з бланків, квитанцій, анкет. Програмні роботи (RPA — Robotic Process Automation) можуть потім перенести ці дані в потрібні бази чи таблиці без участі людини. Таким чином, завдання, які раніше виконували цілі відділи операторів, зараз вирішуються програмно за лічені секунди.
У державних установах України та приватному секторі поступово відмовляються від ручного введення даних. Наприклад, замість того щоб наймати працівників для перенесення інформації з паперових анкет у комп’ютер, багато служб пропонують громадянам електронні форми або використовують сканери для автоматичного зчитування. Додаток «Дія» та інші системи електронного урядування дозволяють заповнювати документи онлайн, виключаючи проміжну ланку у вигляді оператора. У компаніях дедалі частіше впроваджують цифровий документообіг: рахунки, накладні і звіти надходять одразу в електронному вигляді. До 2035 року професія оператора з введення даних може практично зникнути, адже більшість інформації від самого початку існуватиме в цифровому форматі або автоматично оброблятиметься ШІ.
6. Складські працівники
Фізична праця на складах і логістичних центрах дедалі частіше автоматизується. Сучасні склади обладнані конвеєрними стрічками, роботизованими візками та механічними маніпуляторами, які можуть переміщувати товари без участі людини. Штучний інтелект оптимізує розміщення товарів на складі, керує поповненням запасів і навіть здатен прогнозувати попит, щоб завчасно підготувати потрібні позиції. У компаніях-гігантах на кшталт Amazon вже працюють тисячі роботів — процеси сортування замовлень і комплектування товарів там майже повністю автоматизовані. Людям залишається лише контролювати системи та виконувати складніші або нетипові операції.
В Україні великі торговельні мережі та служби доставки також інвестують в автоматизацію складів. Наприклад, поштово-логістичні компанії впроваджують сортувальні лінії, які автоматично розподіляють посилки за напрямками, а складські комплекси оснащуються системами електронного обліку товарів. Роботи здатні виконувати важкі й монотонні завдання — підіймати й транспортувати ящики, розставляти товари на стелажах — швидше і ефективніше за людей. Це означає, що до 2035 року потреба у великій кількості вантажників і комірників зменшиться. Замість десятків працівників у ангарі може залишитися лише команда операторів техніки та інженерів з обслуговування роботів.
7. Телемаркетологи
Телемаркетинг — сфера, де вже зараз активно господарюють роботи. Якщо раніше продаж товарів чи опитування телефоном вимагали штату операторів, то тепер з цією задачею справляються автоматизовані системи обдзвону. Штучний інтелект може телефонувати сотням потенційних клієнтів, використовуючи заздалегідь записані або синтезовані голосові повідомлення, і навіть розпізнавати базові відповіді співрозмовника. Чат-боти та голосові помічники здатні консультувати клієнтів телефоном чи в месенджерах не гірше за живого консультанта у типових сценаріях. Все це робить працю класичного телемаркетолога менш затребуваною.
Багато українців вже стикалися з автоматичними дзвінками: іноді замість живого менеджера на тому кінці дроту лунає записаний голос, що пропонує послуги чи проводить опитування. Компанії дедалі частіше віддають перевагу розсилкам у Viber, використанню чат-ботів у Telegram або голосовим повідомленням, які не потребують залучення реальних операторів call-центру. Людський фактор у телефонних продажах відходить на другий план. До 2035 року професія телемаркетолога може частково зникнути — живі працівники залишаться хіба що для укладання складних угод або для клієнтів, які принципово бажають спілкуватися з людиною.
8. Ресепшіоністи
Працівники рецепції в готелях та офісах також відчувають на собі тиск автоматизації. У сучасних готелях з’являються кіоски самостійного заселення: гість може сам отримати електронний ключ від номера, скориставшись автоматом або мобільним додатком, без спілкування з адміністратором. В бізнес-центрах і офісних будівлях впроваджують системи електронної реєстрації відвідувачів — замість того щоб записуватися у журналі в охоронця чи секретаря, відвідувач сканує свій документ або QR-код на вході. Штучний інтелект у таких системах може перевіряти доступи, надавати базову інформацію та навіть викликати відповідального менеджера, коли гість прибув. Як результат, потреба в персоналі на ресепшені поступово зменшується.
У Києві все більше сучасних офісних центрів використовують електронні перепустки та турнікети з розпізнаванням облич, тож на вході черговий лише наглядає за системою, а не виписує перепустки вручну. Деякі готелі пропонують онлайн-реєстрацію: гість може заповнити всі дані заздалегідь і отримати код доступу до номера через смартфон. Такі рішення особливо набули розвитку під час пандемії, коли мінімізація контактів стала необхідністю. У підсумку роль ресепціоніста змінюється — замість рутинного оформлення відвідувачів люди більше зосередяться на нестандартних запитах гостей або виконуватимуть роль консультантів. Проте типова стійка реєстрації з кількома черговими може стати рідкістю до 2035 року.
9. Коректори
Коректори — фахівці, які вичитують тексти та виправляють помилки — можуть стати наступною жертвою інтелектуальних алгоритмів. Програми для перевірки орфографії та граматики існують давно, але сучасний штучний інтелект пішов значно далі. Нейромережі навчились розуміти контекст і стилістику, тому здатні виявляти не тільки одруки, а й складніші помилки, невдалі формулювання або невідповідний тон тексту. Інструменти на кшталт Grammarly вже допомагають мільйонам людей писати без помилок, автоматично пропонуючи правки і покращення. Багато видавництв та медіа використовують автоматизовані перевірки тексту перед публікацією, тож обсяг роботи для людських коректорів зменшується.
Для україномовних текстів теж з’являються подібні інструменти. Стандартні текстові редактори вже вміють знаходити орфографічні та пунктуаційні похибки в українській мові. Крім того, існують онлайн-сервіси для перевірки правопису, що економлять час авторів і редакторів. У результаті роботодавці менше потребують окремої позиції коректора, особливо для перевірки простих текстів. Ймовірно, до 2035 року професія літературного коректора відійде на другий план: автоматичні системи виконуватимуть базову корекцію, а люди будуть залучатися лише до роботи над художніми чи дуже важливими текстами, де потрібен тонкий підхід.
10. Бухгалтери
Бухгалтерський облік традиційно вважався надійною кар’єрою, але й він не захищений від хвилі автоматизації на основі ШІ. Багато типових операцій, які виконують бухгалтери, – розрахунок зарплат, виставлення рахунків, проведення проводок у журналах обліку – можуть бути автоматично виконані спеціалізованим програмним забезпеченням. Сучасні бухгалтерські програми використовують елементи штучного інтелекту: вони розпізнають зміст фінансових документів, підставляють дані у відповідні поля, формують звіти й навіть можуть аналізувати транзакції на предмет помилок чи підозрілих відхилень. Це означає, що одна програма здатна замінити роботу кількох асистентів-бухгалтерів, забезпечуючи при цьому вищу швидкість і точність.
В Україні більшість підприємств давно перейшла на електронні системи бухгалтерії (популярні програмні комплекси для обліку). Це вже зменшило потребу в численному бухгалтерському штаті — одна людина з комп’ютером тепер може робити те, на що раніше був потрібен цілий відділ. З кожним роком ці системи стають розумнішими: інтегруються з банками, автоматично підраховують податки, генерують фінансові звіти для керівництва. Держава також запроваджує електронні сервіси для звітності та сплати податків, спрощуючи життя підприємцям без участі бухгалтера. Тож до 2035 року роль бухгалтера зміниться — від рутинного введення цифр вона зміститься до контролю й аналізу, тоді як усю “чорнову” роботу виконуватимуть розумні програми.
11. Перекладачі
Сфера перекладу — одна з перших, куди прийшов штучний інтелект. Онлайн-перекладачі за останні роки суттєво вдосконалились: завдяки нейромережам сервіси на кшталт Google Translate чи DeepL здатні передавати не лише значення, а й контекст, стилістику, інтонацію. Це означає, що багато базових перекладів (інструкції, листування, технічна документація) вже не потребують участі людини.
В українських компаніях, де раніше наймали перекладачів на фултайм, дедалі частіше обирають машинний переклад із подальшою мінімальною редакцією. ШІ вже працює у сфері автоматичного дубляжу відео, синхронного перекладу в реальному часі, перекладу на сайтах і в документах. До 2035 року класичний перекладач втратить значну частину попиту, залишившись лише для складних текстів, художньої літератури або точкових завдань, де потрібна творча або культурна адаптація.
12. Письменники та автори книжок
Поява генеративного ШІ відкрила нову епоху в текстотворенні. Тепер нейромережі здатні писати статті, оповідання, сценарії, вірші — і роблять це досить переконливо. Хоча емоційна глибина та унікальний голос автора ще залишаються прерогативою людини, чимало видавництв уже експериментують із книгами, частково або повністю створеними штучним інтелектом.
У масовій літературі (особливо жанровій) штучний інтелект може стати потужним інструментом або навіть замінником автора. До 2035 року частина авторів, особливо тих, хто працює на потік — копірайтери, автори мотиваційної чи підручникової літератури — можуть опинитися за бортом. Людський автор залишиться цінним лише там, де потрібна індивідуальність, глибина або особистий досвід.
13. Історики
На перший погляд, історія — далека від ШІ сфера. Але навіть тут автоматизація поступово змінює підхід. Завдяки обробці великих масивів історичних даних, документів, текстів, зображень і карт, штучний інтелект може не лише структурувати знання, а й самостійно формувати хронологію, шукати причинно-наслідкові зв’язки, і навіть формулювати інтерпретації.
Звичайно, глибокі дослідження залишаться за людьми, але потреба в істориках-архівістах, які механічно опрацьовують дані чи готують типові історичні огляди, суттєво зменшиться. До 2035 року історик-теоретик залишиться, а ось історик-«переповідач» ризикує бути витісненим алгоритмами, що швидше й точніше структурують події минулого.
14. Оператори телефонного зв’язку
Професія оператора кол-центру або технічної підтримки — ще одна з тих, що стрімко зникає. Замість людей відповіді на типові питання надають голосові роботи, чат-боти, інтерактивні системи. ШІ здатен імітувати голос, розпізнавати запит клієнта, надавати консультації або переспрямовувати на відповідний відділ без залучення живого працівника.
У банках, телеком-компаніях, службах доставки, інтернет-провайдерах такі системи уже повсюдні. До 2035 року операторів залишиться лише кілька у складних кейсах, адже ШІ обслуговуватиме мільйони запитів швидше, дешевше й беземоційно.
15. Радіоведучі та диктори
Роботи вже говорять. Технології синтезу мовлення досягли такого рівня, що голос ШІ практично не відрізнити від людського. Їх застосовують у навігації, новинах, подкастах, рекламі. Усе частіше радіо використовує генеративний голос замість диктора — від погоди до стандартних анонсів. А штучний інтелект здатен створювати й самі тексти для ефірів.
Це особливо актуально для форматів, де не потрібна унікальна манера подачі чи харизма — наприклад, нічні ефіри, повтори, локальні оголошення. В Україні вже є приклади медіа, де аудіоновини читає ШІ. До 2035 року більшість рутинної роботи дикторів, ведучих на малих радіостанціях, озвучувачів реклами буде виконуватись повністю штучно.
Висновок
Штучний інтелект невпинно трансформує трудовий ландшафт. Професії, які колись здавалися незамінними, зараз опиняються під ударом автоматизації. Перераховані десять сфер — це лише вершина айсберга. З одного боку, зникнення цих робочих місць стане викликом: працівникам доведеться опановувати нові навички, змінювати кваліфікацію або шукати себе в інших галузях. З іншого боку, розвиток ШІ створює і нові можливості — від попиту на IT-спеціалістів та інженерів робототехніки до появи зовсім нових професій, про які раніше ми й не думали.
Для України адаптація до цих змін є надзвичайно актуальною. Вже сьогодні варто переосмислювати освітні програми та готувати кадри до співпраці з розумними машинами. Людський інтелект, креативність та емоційний інтелект залишаються важливими перевагами, яких поки не може замінити жоден алгоритм. Отже, хоча частина традиційних професій і відійде в історію до 2035 року, перед нами відкриються нові горизонти. Ті, хто вчасно зреагує на технологічні тренди, матимуть шанс використати їх собі на користь і побудувати кар’єру в нових умовах, де людина та ШІ працюватимуть пліч-о-пліч.
